Читать «Руденька» онлайн - страница 43
Юля Пилипенко
Він доводив мій skype до кипіння… Він убивав його, знищував… я могла визначити за двома-трьома словами skype-чата, в якому Він настрої й що сталося… Він весь час у пориві гніву плутав клавіатуру і писав російські слова, попередньо не перемкнувши мову з англійської. Я знала, що «ок» – це «jr», «привіт» – це «ghbdsn», я знала, що таке «gbpltwm»… у нас уже з’явилася своя власна мова, яка не потребувала перекладу. Кожен з нас мав по п’ять-шість skype-чатів одночасно, тому ми часто відправляли помилково одне одному фрази, призначені для інших людей, а потім писали «не тобі»… Якось Він написав: «я тільки прилетів… знаєш, мені сьогодні весь день тебе бракувало»… а потім «не тобі». Я відразу ж Йому відповіла: «не пиши мені більше ніколи», «не тобі», «я нудьгувала»… Так ми спілкувалися… так ми жили… одного разу Він написав «rj[f. Nt,t», але я не стала уточнювати, кому Він це писав… думаю, що не мені…