Читать «Життя у позику. Мансарда мрій. Іскра життя» онлайн - страница 425
Юрій Павлович Винничук
Загиблих вони не знайшли. Мабуть, коли влучила бомба, будинок уже був порожній. Збоку, під руїнами виявились вузькі перехняблені двері, а за ними кухня.
Маленьке приміщення було лише напівзруйноване. Піч уціліла, на ній навіть стояли пательні та баняки. Трубу було легко закріпити і вивести у вікно.
– Можна розпалити, – сказав Бухер. – Надворі досить дерева.
Він порпався серед уламків.
– Тут під низом є матраци, за кілька годин можна їх видобути. Починаймо.
– Це не наш дім.
– Він нічий. На кілька днів можемо залишитися. Для початку.
Увечері на кухні було два матраци. А ще вони знайшли запорошені ковдри і цілісінький стілець. У шухляді столу виявили кілька виделок, ложок і ножів. У печі потріскував вогонь. Дим по трубі виходив назовні крізь вікно. Бухер порпався в завалах.
Рут знайшла уламок дзеркала і потай сховала його до кишені. Тепер вона стояла коло вікна і дивилася в дзеркало. Чула вигуки Бухера і відповідала, але не зводила очей із того, що бачила. Сиве волосся, запалі очі, згірклий рот із великими просвітами на місці зубів. Дивилася довго й безжально. А тоді вкинула дзеркало у вогонь. Прийшов Бухер. Він знайшов подушку. Небо тим часом зробилося яблучно-зелене, а вечір дуже тихий. Вони дивилися крізь розбите вікно і раптом усвідомили, що самі. Вони вже майже забули, як це. Поруч завжди був табір із його тлумами людей, переповнені бараки, навіть вбиральні переповнені. Добре було мати товаришів, але неможливість побути на самоті часто пригнічувала. Це був наче каток, який розчавив індивідуальне Я і перетворив його на масове.
– Рут, як дивно раптом бути самим.
– Так, наче ми останні люди.
– Не останні. Перші.
Один із матраців вони поклали так, аби могти дивитися крізь відчинені двері. Відкрили кілька консервів і їли, а тоді сіли поруч у дверях. По обидва боки руїн мерехтіло останнє світло.
Примечания
1
Згляньтеся, згляньтеся, прошу вас! (
2
Вам нездужається? (
3
Ви надто багато випили коктейлів. Маріо, любий, допоможи пані вийти. Яка прикрість! (
4
Але, синьйоро, ви дійсно недужа. Дозвольте, я відправлю вас до лікарні? (
5
Робіть ставки (
6
Але сучий син! (
7
Rückert F. «Aus der Jugendzeit, aus der Jugendzeit».
8
Eichendorff v. J. «Sehnsucht».
9
Розмовна англійська (
10
Марнота марнот (
11
Вершки суспільства (
12
Мафусаїл – біблійний герой, пращур Ноя, жив сімсот вісімдесят два роки.
13
Й. В. Ґете «Міньйона» (
14
Що за думки (
15
У профіль (
16
Крепдешинова сукня (
17
«Німеччина, Німеччина понад усе!»
18
Па-де-де.
19
Комжа – елемент літургійного одягу.