Читать «Гнів Перуна» онлайн - страница 314

Раїса Петрівна Іванченко

73

Чуга — верхній одяг, що носився, як накидка.

74

Ногавки (ноговиці) — штани; рід панчіх з грубої вовни.

75

Стрий — дядько по батьку.

76

Чуйка — верхній чоловічим одяг з темного сукна, прямого крою, інколи комір оздоблювався оксамитом чи хутром.

77

Хза — спеціально вироблена, дуже м'яка шкіра для взуття, яке носила знать.

78

Барма — опліччя з намиста, прикраса великого князя.

79

Калантар — панцир без рукавів, зроблений з металічних пластинок.

80

Чечак — гостроверхий шолом із шкіри.

81

Дастархан — скатерть, обрус.

82

Корзно — старовинний верхній одяг, схожий на візантійську хламиду, прямокутного або напівокруглого крою, що скріплювався спеціальною застібкою — фібулою.

83

Хосен (хіспа) — користь, вигода.

84

Резана — грошова одиниця у Київській Русі (1/50 гривни).

85

Сиропусна неділя — останній день Масниці, неділя перед великим постом.

86

Здання — будівля.

87

Нізчимна їжа — пуста їжа, пісна.

88

Ігемонія — (гегемонія, від грецьк. hegemonia) — головна, керівна роль у чому-небудь.

89

Жажіль — ланцюг.

90

Герули (ерули) — одне а войовничих німецьких кочових племен, що жили спочатку в Північній Європі, а потім перекочували на південь. Східні герули були підкорені гуннами, а після розпаду гунського союзу оселились у Подунав'ї, на початку VI ст. були підкорені лангобардами. Західні герули у той же час потрапили під владу франків.

91

Ісаври — народ, союзний з Візантією, що дав династію візантійських імператорів, засновану Левом III, прозваним Ісавром. За її правління зміцніло становище Візантії.

92

Остроготи (остготи, грейтунги) — відгалуження германського племені готів. Жили в Причорноморських степах. Після розпаду гунського союзу вдерлись до Італії і створили свою державу. В ній було збережено багато римських правових і політичних установ. У VI ст. була завойована Візантією.

93

Віндики — (від лат. vindico — вимагаю, позиваю) — люди, що позивали когось з метою повернути своє майно, яким хтось володів незаконно.

94

Монофізити — прибічники християнського вчення, яке виникло у Візантії в V ст. Трактували поєднання двох природ во Христі: поглинання людського начала божественним.

95

Каган — титул глави держави у древніх тюркських народів (печенігів, половців, хозарів і т. д.), а також пізніше у східних слов'ян і монголів.

96

Напалок — перстень.

97

Колт — давньоруська жіноча прикраса у вигляді порожнистої металевої підвіски, яка прикріплювалася до головного убору.

98

Буртаси — об'єднання племен, що жили в V–XI ст. на обох берегах Волги (приблизно від сучасної Сизрані до Волгограда). Влаштовували набіги на волзько-камських болгар та печенігів. З кінця VII ст. були під владою Хозарського каганату, а в кінці X ст. потрапили в залежність до Русі. Після приходу в XI ст. половців втратили своє етнічне обличчя. Культура їх, очевидно, зробила вплив на формування мордви.