Читать «Фундація» онлайн - страница 87
Айзек Азімов
Отже, перша криза настала за п’ятдесят років після заснування Фундації, друга — за тридцять років після першої. Відтоді минуло майже сімдесят п’ять років. Час настав, Манліо. Час настав.
Манліо невпевнено почухав ніс.
— І ви розробили план, як зустріти цю кризу?
Сатт кивнув.
— І я, — продовжував Манліо, — відіграватиму в ньому певну роль?
Сатт знову кивнув.
— Перш ніж ми зустрінемо зовнішнього ворога, який має ядерну зброю, ми повинні навести лад у себе вдома. Ці торгівці…
— Ах! — Примас напружився, і в його очах з’явилася жорстокість.
— Правильно. Ідеться саме про них. Вони корисні, але занадто сильні й неконтрольовані. Вони чужинці, які отримали світську освіту. З одного боку, ми дали їм у руки знання, а з іншого, утратили над ними контроль.
— А якщо ми зможемо довести зраду?
— Якщо зможемо, то діятимемо просто й прямо. Але це мало що означає. Навіть якщо серед них і немає зради, вони сформують ненадійний елемент у нашому суспільстві. Їх не прив’язуватимуть до нас ані патріотизм, ані спільна батьківщина або навіть релігійне благоговіння. Під їхнім світським керівництвом зовнішні провінції, які з часу Гардіна ставляться до нас як до Святої планети, можуть відірватися.
— Я все це розумію, але як це вилікувати…
— Ліки потрібно знайти швидко, ще до того, як криза Селдона загостриться. За умов зовнішньої ядерної загрози і внутрішнього незадоволення, їхня перевага може бути занадто великою. — Сатт поставив порожній келих, який крутив у руках. — Очевидно, що це ваша робота.
— Моя?
— Я цього зробити не зможу. Моя посада невиборна, і я не маю законодавчої влади…
— А мер…
— Це неможливо. Це абсолютно негативна особистість. Він проявляє енергійність, тільки коли треба ухилитися від відповідальності. Але якщо виникне незалежна партія, яка поставить під загрозу його переобрання, то йому можна буде диктувати умови.
— Але, Сатте, у мене не вистачає здібностей для того, щоб бути справжнім політиком.
— Залиште це мені. Хто знає, Манліо? З часів Сальвора Гардіна посади примаса та мера ніколи не перебували в руках однієї особи. Але тепер це може статися, якщо вам удасться добре виконати свою роботу.
3
На другому кінці міста, у більш дружньому оточенні, Гобер Меллоу мав другу зустріч. Він довго слухав, а потім обережно сказав:
— Так, я чув про вашу кампанію з отримання торгівцями місць у Раді. Але, Твере, чому я?
Джейм Твер, який був готовий будь-якої миті нагадати вам, незалежно від того, питали його про це чи ні, що він належав до першої групи чужинців, які отримали світську освіту у Фундації, усміхнувся променистою усмішкою.
— Я знаю, що роблю, — сказав він. — Згадайте, коли ми з вами зустрілися вперше торік.
— На укладенні Торгової конвенції.
— Правильно. Ви керували зустріччю. Ви посадили цих червоношиїх бугаїв на місце, потім запхали їх до кишені своєї сорочки й забули про них. І з широкими масами Фундації ви теж добре даєте собі раду. Ви маєте романтичний ореол — або принаймні солідну репутацію — авантюриста, що те ж саме.