Читать «Фундація» онлайн - страница 84

— Ти справді це зробив? — спитав Ґоров, борючись зі сміхом. — Я маю на увазі камеру на міській площі.

— Ні, але це не мало значення. Він уклав угоду. Він купив усі пристрої і в мене, і в тебе, а взамін погодився віддати стільки олова, скільки ми зможемо забрати. У той момент він вважав, що я здатен на все. Наша угода є в письмовому вигляді, і я дам тобі копію, перш ніж спущуся з ним униз, просто як запобіжний захід.

— Але ж ти зачепив його самолюбство, — сказав Ґоров. — Чи буде він користуватися цими пристроями?

— Чому ні? Для нього це єдиний спосіб окупити втрати, а якщо він на цьому щось заробить, то врятує своє самолюбство. І він стане наступним Великим Магістром — це найкраща кандидатура, яку ми могли б мати для своїх інтересів.

— Так, — сказав Ґоров, — це була хороша торгова угода. І все ж ти, безумовно, володієш доволі незручною методикою продажу. Не дивно, що тебе вигнали з семінарії. У тебе зовсім немає ніякої моралі?

— Та невже? — байдуже зронив Понієтс. — Ти ж знаєш, що Сальвор Гардін казав про почуття моралі.

Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ

1

ТОРГІВЦІ — …Економічний контроль Фундації зростав, за неминучими законами психоісторії. Торгівці багатіли, з багатством приходила й влада…

Іноді забувають, що Гобер Меллоу починав своє життя як звичайний торгівець. Але ніколи не забувають про те, що він закінчив його як перший із королів торгівлі…

Галактична енциклопедія

Джоран Сатт склав разом кінчики пальців із бездоганним манікюром і сказав:

— Це схоже на проблему. Фактично — і я кажу це суворо конфіденційно — це може бути чергова криза, передбачена Гарі Селдоном.

Чоловік, який сидів навпроти нього, знайшов сигарету в кишені свого короткого смирніанського піджака.

— Не розумію цього, Сатте. Як правило, політики починають кричати про «кризу Селдона» перед кожними виборами мера.

Сатт ледь помітно усміхнувся.

— Меллоу, я зараз не агітую. Ми зіткнулися з ядерною зброєю і не знаємо, звідки вона прийшла.

Гобер Меллоу зі Смирно, Головний Торгівець, спокійно, майже байдуже закурив цигарку.

— Продовжуйте. Якщо ви хочете сказати ще щось, кажіть. — Меллоу ніколи не дозволяв собі запобігати перед людьми з Фундації. Хай він і іноземець, але, незважаючи ні на що, він має залишатися чоловіком.

Сатт кивнув на тривимірну карту зоряного неба, що лежала на столі.

Він покрутив деякі ручки налаштування на пульті, і група, у якій було з півдюжини зоряних систем, засвітилася червоним.

— Це, — тихо сказав він, — Корелліанська Республіка.

Торгівець кивнув.

— Був я там. Смердюча щуряча нора! Припустімо, її можна назвати республікою, але комдором там щоразу стає хтось із родини Арго. А кому це не до вподоби, з тим щось трапляється. — Він скривив губи і повторив: — Був я там.

— Але ви повернулися, а таке трапляється не завжди. Торік на території республіки зникло три торгових судна, які згідно з Конвенцією мають бути недоторканними. І ці кораблі були озброєні усіма звичайними ядерними зарядами та силовим захисним полем.