Читать «Номер нуль» онлайн - страница 53
Умберто Еко
— Чудово, — відгукнувся Сімей у цілковитому захваті, — ви — цінний працівник, Колонно, продовжимо у цьому ж тоні.
Певна річ, я почувався більш приниженим, ніж Майя, яка мусила писати гороскопи, але наразі я був на танцях, тож мусив танцювати. Ще й з огляду на південне узбережжя, хай де воно там є. Навіть якщо це лише у Лоано — утім, невдасі, мабуть, і цього вдосталь.
XII
Сімей скликав нас наступного понеділка.
— Костанца, — мовив він, — у своїй статті про гуляльниць при дорозі вживає вислови: «вчиняти безлад», «осатаніти», «балаболити» й пише про шльондру, яка каже: «пішов ти на...».
— Але ж так воно й є, — заперечив Костанца. — Зараз уже всі лаються навіть на телебаченні, а слово «хрін» вживають уже навіть панянки.
— Нас не цікавить те, що робить вище товариство. Ми маємо зважати на читачів, які досі бояться лайливих слів. Треба висловлюватися манівцями. Твоя думка, Колонно?
Я запропонував:
— Як на мене, цілком підійдуть вислови: неабияка плутанина, лють, порожні балачки, йти на чотири вітри.
— І хтозна, що роблять на тих чотирьох вітрах, — гигикнув Браггадочо.
— Про те, що роблять на чотирьох вітрах, ми розповідати не повинні, — відповів Сімей.
Потому ми взялися за інше. За годину, коли зібрання скінчилося, Майя відвела убік нас із Браггадочо.
— Я більше не беру участі у розмові, бо кажу завжди невлад, але гадаю, було б добре надрукувати натомість довідничок.
— Довідник — чого?
— Таж лайливих слів, про які говорили.
— Але ж про них говорили годину тому! — перебільшено обурюючись, відповів Браггадочо, дивлячись на мене, мовляв, бачиш, отак вона завжди чинить.
— Пусте, — мовив я втішливо, — якщо вже Майю не полишали ці думки... Ну ж бо, Майє, сміливіше, розповідай свої найпотаємніші задуми.
— Отож, було б добре підказати людям, що кожного разу, коли їм захочеться висловити здивування чи прикрість, можна висловитись так: «О, зовнішній органе чоловічої статево-сечової системи, що має вигляд циліндричного виросту у пахвині, у мене вкрали гаманець!
— Та це ж скажена кобила! — мовив на те Браггадочо. — Колонно, підійдеш згодом до мого столу, я хочу тобі дещо показати?
Ми з Браггадочо розійшлися, але я не спускав очей з Майї, бо оті прояви аутизму (якщо це були вони) мене чимраз дужче зачаровували.
Вже всі пішли, сутеніло, у світлі настільної лампи Браггадочо розкладав низку копій.
— Колонно, — повів він, затуляючи руками свої папірці, ніби прагнучи, щоб їх більше ніхто не побачив, — дивись, які папери я знайшов в архіві. Наступного дня після того, як тіла вбитих виклали на площі Лорето, труп Муссоліні перевезли в інститут судової медицини університету, щоб зробити розтин. І ось що написав у своєму звіті лікар, читай:
