Читать «Менше знаєш, краще спиш» онлайн - страница 96

Девід Саттер

Серед росіян, що прибували до України, були не лише добровольці. Попри офіційні заперечення, до участі в боях на Донбасі залучалося дедалі більше російських військовослужбовців. Призовникам подовжували період служби й відряджали до Ростова для «навчань», а потім доправляли через кордон в Україну. З першими пострілами вони усвідомлювали, що це не навчання. Військовослужбовців-контрактників попереджали про можливість наказів, пов’язаних із перетином кордону. Коли солдати в Мурманській області запитали про підстави для таких наказів, їм сказали: «Ви маєте любити свою батьківщину. Там гинуть росіяни, і ви повинні захищати їх». Накази про участь у боях змусили багатьох вояків розірвати контракти та припинити службу — попри те, що це було для них єдиним джерелом засобів до існування.

Загиблих в Україні російських військовослужбовців ховали на якихось далеких цвинтарях, але наприкінці серпня в російських ЗМІ з’явилися повідомлення про щонайменше 17 таємних поховань. Про це писала — в тому числі й незалежна обласна газета «Псковская губерния» та інші видання у Псковській області. На підставі знайдених документів представники українських збройних сил повідомили, що ці солдати належали до Псковської 76-ї дивізії ПДВ і загинули в боях під Луганськом.

В українських ЗМІ теж публікувалися інтерв’ю із захопленими в полон російськими вояками, що знаходилися на дійсній військовій службі. Російське Міністерство оборони заявило, що це добровольці, які пішли на війну, перебуваючи «у відпустці». 15 лютого 2015 року українська сторона повідомляла, що Росія зосередила на Донбасі більш як 13 тисяч вояків, до 300 танків і понад 130 реактивних систем залпового вогню, артилерійських установок і бронетранспортерів. Водночас російська армія вела артилерійський вогонь по Україні з російської території.

Крім військовослужбовців і добровольців, кордон між Росією та півднем Донецької області перетинала величезна кількість військової техніки: танки Т-64, системи залпового вогню «Град БМ-21», гармати та БТРи. Бойовики мали також у своєму розпорядженні переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), якими збивали українські військові гелікоптери. На початку липня в українських військах стало відомо, що в руках бойовиків знаходяться три ЗРК середньої дальності «Бук М-1», також відомі як SA-11. 14 липня над Луганською областю було збито український військовий літак Ан-26 з вісьмома людьми на облавку. Він летів на висоті 6500 метрів — набагато вище радіусу дії ПЗРК.

Рішення росіян забезпечити бойовиків системами «Бук М-1» мало наслідком одну з найстрашніших трагедій цієї війни. 17 липня було збито рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» з 298 людьми на борту. Лайнер летів на висоті 10 км одним із найбільш завантажених транзитних авіакоридорів світу.