Читать «Американський психопат» онлайн - страница 227

…він біжить по Волл-стрит, досі в Трайбеці, тримається подалі від місць, де ліхтарі світять особливо яскраво, і помічає, що район, до якого він мчить, повен людей, що він біжить повз ряди «Порше», намагаючись відчинити їхні двері, пробуджуючи сигналізації; авто, яке він хотів би вкрасти, — чорний «Рендж-Ровер» із повним приводом, корпусом із авіаційного алюмінію на закритому сталевому шасі з інжекторним восьмициліндровим двигуном, але такого тут нема, і хоча це для нього розчарування, він п’яний від урагану збентеження, від самого міста, від дощу, що падає з крижаного неба, але в місті достатньо тепло для того, щоб туман клубочився в проходах між хмарочосами Баттері-Парку, Волл-стрит, байдуже — все довкола зливається в розмитий калейдоскоп, він зістрибує на набережну, робить сальто й біжить, наче скажений, щодуху, його мозок стискає фізичне вираження виключної, цілковитої паніки, недоладна втеча; тепер він думає, що машина женеться за ним порожнім шосе, тепер він відчуває, що ніч приймає його, десь чути постріл, але Патрік не помічає цього, його мозок працює невпорядковано, він забуває, куди біжить, доки перед ним не виростає, наче міраж, офісна будівля, в якій базується «Пірс та Пірс», і світло у ній гасне, поверх за поверхом, наче нею піднімається темрява; він пробігає ще сотню ярдів, дві сотні, пірнає на сходи, вниз, куди? вперше страх і безлад блокують його почуття, заціпенілий від збентеження, він біжить у фойє того, що вважає своєю будівлею, але ж ні, щось не так, що саме? ти переїхав (і переїзд був жахіттям, хоча зараз у Патріка кращий офіс, просто з холу хід до нових магазинів «Барніз» та «Ґодіва», від цього стає легше) і переплутав будинки, це стає зрозуміло тільки біля ліфту…