Читать «Вікінг у моєму ліжку» онлайн - страница 27

Раптом їх понесло. Смикаючись і стрибаючи, машина рвонула кудись по майданчику. З-під її коліс вилітали камінці, градом осипаючи пані Тиблетовату. Пан Еліс ухопився за кермо, намагаючись скерувати авто в якомусь певному напрямку. Нарешті двигун заглухнув, і машина різко зупинилася.

Сіґурд відчинив дверцята, вистрибнув з авта й оскаженіло почав виконувати на паркувальному майданчику танець тріумфу. Пані Тиблетовата долучилася до цього танцю, а пан Еліс сидів відсапуючись у машині й дякував Богу за те, що залишився живий. Зненацька Сіґі знову опинився на сидінні водія.

— Ще раз, — вигукнув Сіґі. — Я їду швидше.

— Вгамуйся, — відповів пан Еліс. — Менше емоцій. Гаразд, заводь двигун і цього разу ми перемкнемо на другу передачу.

— Вдруге перелячу! — перекрутив на свій лад Сіґурд.

— Тобі видніше, — буркнув пан Еліс, а двигун тим часом завівся, й маленьке авто застрибало майданчиком. — Натисни зчеплення, — заволав пан Еліс, перекрикуючи гуркіт старенького двигуна. — А тепер перемикай на другу передачу.

— Вдруге перелячу! — знову перекрутив Сіґі, а швидкість авта зросла відразу на тридцять кілометрів на годину.

— Повільніше, Сіґі! Не газуй! Забери ногу з педалі! Слідкуй за поворотами! Зміни швидкість! Повільніше! Повертай ліворуч! Не праворуч! Ліворуч! Зміни швидкість! Кермуй! Обережно!.. — пан Еліс безпомічно щось вигукував, а його авто неслося дедалі швидше й дедалі ширшими колами.

— Бррр… дрррр… бррр… — верещав Сіґурд, оскаженіло шкірячись.

Пан Еліс затулив руками очі. Слова «вдруге перелячу» тепер викликали в нього справжній переляк.

Саме цієї миті Сіґурду набридло кружляти колами, і він смикнув кермом у протилежний бік. Цей поворот був настільки різким, що авто мало не перевернулося. Пана Еліса пожбурило на бічні дверцята, а коли він знову поглянув уперед, то з острахом побачив, що їх несе прямісінько в готельний сад. Машина з оглушливим тріском підскочила на бордюрі, й ось вони вже мчали по траві. Пан Еліс зробив останню спробу оволодіти кермом і врятувати їх обох, але було вже запізно.

— Бррр… дррр… бррр… — ще встиг прорепетувати Сіґурд, поки авто, зробивши останнє прискорення, промчало галявиною й пірнуло капотом прямісінько в готельний ставок.

— Вода! — повідомив Сіґурд. — Плюсь-плюсь! Я виходжу.

Він виліз зі свого сидіння прямо у ставок і побрьохав до берега. Авто занурилося ще трохи глибше. Пан Еліс вибрався з пасажирського сидіння й поплентався слідом за вікінгом у бік готелю.

Сіґурд з величезним розчаруванням подивився на напівзатоплену машину.

— Це авто ні до чого, — мовив він, хитаючи головою. — Не плаває. Погане авто. Я йду чистити гармати для пані Еліс.

Пан Еліс розпачливо дивився, як Сіґі чалапав до готелю. Він знав, що скоро сюди повернеться пан Трип, але вже не мав сили щось вдіяти.

3. Смертохрап!

Майже годину аварійний евакуатор витягав авто з готельного ставка. На щастя, крім того, що авто було мокре, воно не зазнало великих ушкоджень. Звичайно, воно тепер не заводилось, і його довелося відбуксирувати до гаража, щоб там добряче висушити. А Еліси так і не могли придумати, чим їм зайняти Сіґурда.