Читать «У серці Африки, або Пригоди Аллана Квотермейна» онлайн - страница 233

Я взяв сокиру і довго роздивлявся жахливу зброю. Рогова рукоятка мала близько трьох футів завдовжки, з головкою на кінці, завбільшки з апельсин, щоб не ковзала рука. На цьому набалдашнику було нанесено багато карбів, що позначали кількість людей, убитих сокирою. Вона була зроблена з високосортної сталі і добре відшліфована. Умслопогас не знав напевно походження цієї сокири, оскільки взяв її з рук людини, яку вбив кілька років тому. Сокира не була важкою, важила всього 21–22 фунти, як мені здається, але в руках Умслопогаса була смертоносною. Зазвичай він із силою вдаряв ворога кілька разів набалдашником сокири, використовуючи вістря тільки в особливих випадках. Завдяки цій звичці довбати ворога, він і одержав прізвисько “Дятел”. Умслопогас цінував свою чудову і жахливу зброю більше за власне життя. Він випускав її з рук лише коли їв, але й тоді сокира лежала у нього під ногою.

Тільки-но я встиг віддати Умслопогасу сокиру, з’явилася міс Флосі і попросила мене подивитися колекцію її квітів, африканських лілій і квітучих кущів.

Деякі були дивовижно красиві, хоча абсолютно не відомі мені. Я запитав її, чи не чула вона про лілію Гойа, незрівнянна краса якої вражала африканських мандрівників. Ця лілія квітне тільки раз на десять років і любить сухий ґрунт. Пізніше я бачив цю рідкісну квітку, та не зумію описати її красу і незвичайно ніжні та солодкі пахощі. Квітка виходить із віночка цибулини товстим м’ясистим стеблом й іноді має до чотирнадцяти дюймів у діаметрі. Спочатку утворюються зелені піхви, потім з’являються барвисті вусики і граційно в’ються стеблом. Урешті-решт, виходить сама квітка, сліпучо-біла дуга якої містить у собі чашечку оксамитового малинового кольору; з середини цієї чашечки визирає золотиста маточка. Я ніколи не бачив нічого схожого на цю розкішну квітку, яка мало кому відома. Дивлячись на неї, я мимоволі подумав, що в кожній квітці втілюється велич і слава Творця! На мою втіху, міс Флосі заявила мені, що добре знає квітку і намагалася виростити її в своєму саду, але безуспішно.