Читать «Мальви. Орда» онлайн - страница 289
Роман Іванович Іваничук
Меним оглим, яш ярем — мій синочку, молоденька половинко (
Хан–джамі — ханська мечеть.
Ермене–маале — вірменська вулиця в Бахчисараї.
Аяк–капу — ханський придворний, що вводить послів.
Драгоман — тлумач, перекладач.
Аманат — заручник (
Граф де Брежі — французький посол у Польщі за часів Хмельниччини.
Ялан — брехня (
Ата — батько (
Назджаз — ніжна моя! (
Недим — султанський товариш по чарці, що мав право заходити до султана в неприйомні дні.
Касида — панегіричний вірш.
Кейф — розваги, безділля.
Яничари–секбани — у перекладі — ловчі, псарі (яничарська орта, з якою султан ходив на полювання).
Чугадар — посланець–скороход.
Караджа–оґлан — турецький поет першої половини XVII ст.
Йолюм — смерть (
Аман — помилуй (
Шахзаде — султанський син.
Девширме — система, за якою набирали іноземних хлопчиків у яничари.
Аджем — чужинець (
Джеляд–одаси — кімната катів.
Балик–хане — рибальський дім.
Азраїл — архангел смерті.
Маш Аллах! — Оце так! (
Бахмати — малі татарські коні.
Вай харин — гаразд (
Хікмети — повчання (
Пшевудці — провідники (
Quasi alter rex — ніби другий король (
Баглай — лінивець.
Koniec Polski — кінець Польщі (
Co pan mowi!— Що пан каже? (
1621 року гетьман Сагайдачний разом з польським військом розбив турків під Хотином.
Шукайте жінку! (
Фара — перший клас у колегії.
Quo vadis, Domine? — Куди йдеш, Господи? (