Читать «Простір неспокою» онлайн - страница 75

— Таким чином, — вів далі Дарій, — ми перебуваємо, вживаючи стародавнє визначення, у стані війни з фауною планети. І кінця-краю цьому не видно.

— А ви не пробували розібратися в причинах агресивності тваринного світу? — запитав Томах.

Дарій криво посміхнувся.

— Пробували, але начальник експедиції сказав, що в плані робіт немає такого пункту.

— А ви?

— Що я?

— Ви ж його заступник!

Дарій спідлоба глянув на Станіслава.

— Так, я його заступник з екоетики, а це все одно, що в складі експедиції зайвий рот.

— Ну, це ви даремно… — м’яко сказав Богданов. — Повноважень у вас не менше, тим паче в таких умовах.

Дарій розвів руками.

— Гаразд, про це поговоримо окремо. Коли ви вперше помітили “дзеркала”?

Дарій замислився.

— Десь із місяць тому, але не надали цьому значення, думали: випадкові природні утворення.

— А коли зрозуміли, що “дзеркала” не випадкові утворення?

— Не іронізуйте, будь ласка, — сказав сусід Дарія, худорлявий молодий чоловік з випнутими вилицями і розкосими очима. — Через ці “дзеркала” довелося влаштувати пошуковий аврал: думали, що проморгали на планеті цивілізацію.

— А ми не іронізуємо, — мовив Богданов. — З “дзеркалами” зіткнулись і ми, причому в інших секторах космосу. У нас інтерес до них особливий. Що ж, час уже знайомитися з обстановкою на Тріасі, — звернувся вік до Томаха.

— Може, все-таки спершу попередимо Момму, — нерішуче сказав Дарій. — Зв’язок переривається ненадовго.

— Ні, в несподіванках є свої переваги. Якщо зв’язок відновиться, повідомте начальника про наше прибуття, а ми спеціально ждати сеансу не будемо.

— Тоді хоч вивчіть особливості Тріаса, його тваринний та рослинний світ, інакше…

— Інакше уподібнимось авантюристам, — резюмував Богданов. — Звичайно, почнемо з вивчення планети. Матеріалу у вас, очевидно, достатньо.

До вечора рятувальники знали про тваринний світ планети стільки ж, скільки й Дарій. Після цього Богданов зібрав групу.

— Відчалюємо, хлопці. Запитання до господарів є? Нема? Чудово!

— Підете на нашому модулі? — запитав Дарій.

— Його ж іще не відремонтовано, — втрутився вилицюватий.

— А що з ним? — поцікавився Микульський.

— Напад горгон, — неохоче відповів Дарій. — Одна з них проповзла через модуль, у якому вимкнула захист.

Коли рятувальники покидали зал зв’язку “Орла”, Богданов спитав Дарія:

— Повідомлення про “дзеркала” передали ви?

— Я, — посміхнувся заступник начальника експедиції. — Через це й сиджу тепер отут, у кораблі. Момма усунув мене від планетарних робіт, звинувативши у використанні службового становища, злочинній перевитраті енергії і невідповідності посаді, яку займаю.

Богданов у задумі пожував губу, потиснув Дарію руку і побіг наздоганяти своїх.

Розділ 9

Тріас

За півгодини модуль з групою рятувальників із п’яти осіб, у якій був і Гнат, відчалив від циліндра “Шукача” і вгвинтився у сіро-голубу атмосферу Тріаса.