Читать «Простір неспокою» онлайн - страница 74
Василь Головачов
За півсотню кілометрів од зовні безмовного “Орла” крейсер рятувальників загальмував остаточно. З торця інженерно-технічного диска, висунутого з його надр; протягнувся до корабля розвідників безінерційний ліфт — тонкий і прямий, як спис, напівпрозорий рукав. У корпусі “Орла” тричі блимнула зелена зірка.
На стінах і стелі кают-компанії загорівся сигнал: “Вихід дозволяю”. Богданов підняв руку вгору і першим покинув затишний зал.
За двадцять секунд непомітного польоту всередині прозорої труби Гната прийняла пругка посадочна силова подушка, і він скочив з диска на підлогу ангара “Орла”.
Більшу частину площі стометрового конуса займали швидкольоти різного класу і два танки-лабораторії типу “Мастиф”. Один з танків мав жалюгідний вигляд, біля нього, не звертаючи увагу на гостей, копирсалися три механіки. Біля похилої стіни навпроти виходу з ліфта стояв на довгому верстаку дивовижний механізм з довгим і чорним, мовби обвугленим, стволом, і Гнат з цікавістю затримав на ньому погляд.
— Імпульсний розрядник, — прогув над вухом бас Романенка. — Скелі ним дроблять.
— Не тільки скелі, — уточнив один з господарів, блідий, з темними кругами під очима, невисокий чоловік.
На його рукаві червонів шеврон заступника начальника експедиції.
— А для чого ж іще? — здивувався Романенко.
— Побачите…
У цей час з ліфта вийшов Богданов.
— Дарій, — подав йому руку блідолиций. — Заступник начальника експедиції з екоетики.
— Богданов, — назвався Микита. — Шеф-офіціал спец-групи Управління аварійно-рятувальної служби. А де ж сам начальник експедиції?
— У базовому таборі, — зніяковів Дарій. — Унизу, на планеті. Розумієте, я пробував доповісти йому про ваш візит, але зв’язок…
— Що зв’язок?
— Ви не турбуйтесь, у нас часто таке буває, — втрутився другий супроводжуючий.
— Немає зв’язку з табором? — перепитав Богданов.
— Немає, — стиха мовив Дарій.
— Діла-а… — протягнув Томах, переглянувшись з Микитою.
— Планета має індекс АД-8 за шкалою безпеки, — перейшов майже на шепіт Дарій. — Перерви в зв’язку не найгірше…
— Ходімо, — сказав Богданов. — Розкажете що й до чого, а потім ми спустимося на планету. Сполучення з табором на поверхні — модулями?
— Так, з допомогою ДМ. У нас було чотири модулі, лишилося… три.
— АД-8 — це ж біомаксимум! — шепнув на вухо Томаху Гнат. — І поглянь на цього Дарія — видно, живеться йому несолодко!
— Розберемося, — буркнув Станіслав.
Планетологічній експедиції “Орла” пощастило, хоча Гнат, поміркувавши, дійшов висновку, що везіння — річ відносна. По-перше, в Етаміна виявилася планетна система з п’яти планет і трьох поясів газу й пилу. По-друге, на другій планеті розвідники відкрили життя, активне і навіть буйне. Можливо, надміру буйне, тому що табір експедиції першої ж ночі був атакований фауною з усіх боків. Обійшлося без жертв, але побит на планеті виявився для розвідників важким випробуванням, плани досліджень горіли один за одним, строки зривалися, а життя Тріаса — так назвали планету — щодень підносило сюрпризи. Людям доводилося силою пробиватися на всіх маршрутах, рятувати один одного від хижих тварин і вести розвідку в основному на потужних “Мастифах”, що звужувало район пошуку і планетографічних досліджень у кілька разів.