Читать «Осіннє Рондо місячної ночі» онлайн - страница 94
Алла Рогашко
— Ось ручка… ще одна ручка… ніжки… — неспішно промовляла лікарка, уважно дивлячись на екран. — Ось голівка… Сердечко… Бачите? Бачите, як воно б’ється? — кивнула вона Любомирові, котрий теж пильно дивився у екран, час від часу зиркаючи на Любку. — Все в порядку, воно здорове. Це… хлопчик. Ось вам і доказ, дивіться, — посміхнулась вона.
Любомир стиснув міцніше Любчину руку, радісно всміхнувшись.
— А ось тут у нас… ще одне… здорове сердечко! — повідомила лікарка. — Це… теж хлопчик! У вас двоє здорових хлопчиків! Вітаю!
Вони вийшли з кабінету, бережно тримаючи в руці роздруківку — перше фото їхніх синочків. Любка дивилась на Любомира, і хвиля запаморочливого тепла розтікалась усередині. Подумати лишень: у ній зараз б’ється цілих три серця — її власне і двох їхніх діток! Неймовірно! А поряд… поряд б’ється четверте — палке серце її коханого чоловіка. Про що ще можна мріяти?..
…Любка відставила порожню чашку з-під кави на підвіконня і замислено глянула у вікно, за котрим уже завзято малювала своїми сліпучо-золотистими фарбами осінь: вона справді вагітна чи знов була під владою видіння?..
Замість епілогу
Слухай… ти чуєш Рондо? Осіннє Рондо місячної ночі. А ось і нічна вуличка… Ти бачиш? На небі красується місяць уповні… сяйво ліхтаря ледь освічує мокру від дощу бруківку… під ліхтарем — Він і Вона… Отже, Вона виплуталась?.. Виходить, що так. Вона ж сильна… А… звідки ж у неї сила — це лише слабка жінка?.. О, так сила — в Душі, а не тілі, хіба не ясно?.. А як же та незвідана химера, що з нею? Вона існує?.. Від неї нікуди не дітися, на жаль, але… не така вона вже й сильна, як удає із себе. Зачаїлася десь у своєму мороці в очікуванні нової жертви… То… химера вже не зачепить Їх?.. Їх — ні. У них тепер імунітет… А що воно таке — імунітет?.. Узагалі-то, по-різному, але їхній імунітет — то є Любов, то їхнє Рондо місячної ночі, що повторюється знову і знову. Ти чуєш? Дивовижно, правда?..
Словничок львівської ґвари
1
Рондо (від фр.