Читать «Покоління джинс. Втекти з СРСР» онлайн - страница 41

Дато Турашвілі

Тієї ночі Гега був щасливим, точніше, він не спав, очікуючи на дуже велике щастя, не спав, як і до того, але тепер — в очікуванні радості.

Під ранок, коли він вирішив не думати про Тіну і якось заснути, йому згадався слідчий, заснути стало ще важче — він ніяк не міг зрозуміти, чому йому змінили слідчого або ж взагалі чому такі справи доручають таким молодим, недосвідченим працівникам. Можливо, так зробили спеціально, подумавши, що слідчий приблизно того ж віку, що й злочинці, тому швидше знайде спільну мову з Гегою й легше розкриє його. Проте Гега не мав нічого, що можна було б сказати, точніше — нічого, що можна було б приховати, і все дійсно сталося так, як сталося. А ще він подумав про те, що у радянській імперії, можливо, дійсно все працює погано, і слідство у тому числі, й заснув лише під ранок…

Брати

Їхнє прізвище було помилково змінено, оскільки грузини насправді — давні іберійці, а не іверійці, і ця зміна — провина новогрецької та російської мов; утім, це не має стосунку до справи. З-поміж викрадачів літака найбільш примхливим був Паата, який зовсім не відповідав на запитання слідчого, а якщо і робив це, то лише кількома словами та узагальнено. Він дивом лишився живим — коли його зводили з трапу, кадебешники почали стріляти в нього. Врятувала швидкість спецназу. Вони закрили його тілами. Це було справою їхнього престижу — вони супроводжували вже арештованого бандита з кайданами на руках.

У камері Паата Іверіелі дуже часто думав про той смертний вирок, який уряд (без суду) виніс йому ще в аеропорту і як він випадково уникнув розстрілу прямо на трапі. Паата мав сумнів, що вбити його хотіли тому, бо думали, що він Каха — єдиний викрадач з-поміж тих, хто лишився живий, і який озброєним зайшов до кабіни пілотів і міг знати неприпустиму для влади правду. Хоча іноді Паата думав, що злі кадебешники вбивали його через те, що саме його звільнені пасажири називали найбільш активним злочинцем. Можливо, була й інша причина, але факт, що у Паату Іверіелі, вже заарештованого та обеззброєного, прямо під час сходження по трапу стріляли кілька чоловік.

Якби Паата точно знав, що його вбивають через брата, може, й не відчув би важкості на серці через ті кулі, бо брати любили один одного до нестями. Термін викрадення літака і взагалі втечу з Союзу перенесли на рік саме через те, що старший Каха Іверіелі полишати Союз без молодшого, Паати, категорично відмовився.

На відміну від Геги, Паату допитував досвідчений та відомий слідчий у літах, який хтозна вже вкотре записував абсолютно беззмістовні й дуже загальні відповіді.

Та того дня, коли у Паати раптово почались болі в животі, на допиті його зустрів зовсім інший, молодий слідчий, який, привітно посміхаючись, запропонував цигарку.

Паата мовчки підпалив цигарку й випустив хмарку диму. Тишу знову порушив слідчий: