Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 58

Так, припинення існування певних суспільних відносин чи зміна характеру і ступеня суспільної небезпечності того чи іншого діяння призводили до того, що законодавець із часом відмовлявся від окремих складених конструкцій, і деякі діяння або взагалі декриміналізувалися, або із одного складного діяння утворювалося декілька простих.

Наприклад, обґрунтовано були виключені з числа кримінально-караних діянь такі складені злочини, як самовільне привласнення влади службовою особою, що супроводжувалось явним дискредитуванням радянської влади (ч. 2 ст. 91 КК УРСР 1922 р.); ухилення від призову на дійсну військову службу шляхом підкупу службової особи (ч. 2 ст. 56¹⁸ КК УРСР 1927 р.); ухилення від надання чи здачі по мобілізації робочих тварин, возів, вчинене шляхом підлогу документів (ч. 2 ст. 65 КК УРСР 1927 р.): незаконне звільнення заарештованого з-під варти або сприяння його втечі, поєднане із насильством над вартою (ч. 2 і 3 ст. 77 КК УРСР 1927 р.), хуліганство, поєднане із зґвалтуванням та підпалом (ч. 3 ст. 70 КК УРСР 1927 р.) тощо.

Окремі з цих діянь були декриміналізовані із прийняттям нового кримінального законодавства в 60-ті роки, адже зі змінами певних суспільних відносин зникла необхідність охороняти їх засобами кримінального права; інші — законодавець продовжує вважати кримінально-караними діяннями, однак описуючи їх ознаки, до утворення складених конструкцій не звертається.

Таким чином, можна зробити висновок, що наявність у законодавстві складених злочинів обумовлена комплексом різноманітних факторів (політичних, економічних, історичних, соціальних тощо), які в одних випадках, — більш вдало, в інших, — менш вдало і не завжди своєчасно використовує і враховує законодавець, формулюючи відповідні норми закону.

5.2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складеного злочину.

Розглянемо ознаки складеного злочину Об'єктивні ознаки цього виду одиничного злочину полягають у наступному.

1. Багатооб'єктність (поліоб'єктність) складеного злочину. Це діяння завжди посягає на два чи більше безпосередніх об'єкти кримінально-правової охорони. Перший з цих об'єктів у складеному злочині завжди є основним, превалює над другим, найбільш повно характеризує антисоціальну спрямованість і зміст злочину в цілому. Другий об'єкт виступає як додатковий обов’язковий, який у сполученні з основним визначає спрямованість діяння, спосіб, умови його вчинення, тобто виконує другорядну; допоміжну функцію.

Щодо цієї ознаки Н.Ф. Кузнецова займає протилежну позицію, зазначаючи, що першою ознакою складеного злочину є єдиний безпосередній об'єкт посягання всіх діянь, що входять у складений злочин. Вона вважає, що саме єдність об’єкта цих злочинів забезпечує їм статус одиничного діяння і на цій підставі виключає їх багатооб'єктність, оскільки «об’єкти окремих злочинів, що входять у складений злочин, втрачають свою самостійність, входячи як компоненти до об’єкту складеного злочину». Виходячи з цього, об’єкт складеного злочину Н.Ф. Кузнецова визначає як «єдиний складно-складений об’єкт».