Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 51

У той же час існують певні труднощі при відмежуванні продовжуваного злочину від повторності злочинів. Зокрема, повторність тотожних злочинів, яка не пов'язана із засудженням винного за раніше вчинений ним злочин, зовні дуже схожа із одиничним продовжуваним злочином. Схожість продовжуваного злочину із повторністю тотожних злочинів обумовлюється двома ознаками: а) продовжуваний злочин також, як і повторність, складається із низки тотожних (однакових за юридичним складом діянь) і б) між цими діяннями існує певний проміжок часу.

Однак, між повторністю і продовжуваним злочином є суттєві відмінності. Так, при продовжуваному злочині особа має єдиний злочинний намір, що охоплює заздалегідь поставлену загальну мету; єдиний умисел і об’єднує всі тотожні діяння, вчинені такою особою. При повторному вчиненні тотожних злочинів кожен з них має свою суб'єктивну сторону і самостійний умисел, який виникає кожного разу самостійно (окремо, спочатку) перед вчиненням кожного окремого злочину.

Продовжуваний злочин — це одиничний злочин. Якщо встановлені його ознаки, то повторність виключається і діяння особи кваліфікується як простий склад злочину (наприклад, за ч. 1 ст. 185 КК — як продовжувана крадіжка). При повторному вчиненні тієї самої крадіжки матиме місце множинність злочинів і застосуванню буде підлягати ч. 2 ст. 185 КК (кваліфікований склад злочину).

У судовій практиці поняття продовжуваного злочину використовується здебільшого щодо корисливих посягань на власність, хабарництва тощо. Так, продовжуване вилучення майна згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, повинно складатися із низки тотожних дій, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном.

Виходячи з цього, суди визнають, що крадіжка або привласнення майна із одного джерела та одним і тим самим способом не може кваліфікуватись як продовжуваний злочин за відсутністю даних щодо єдиного умислу на привласнення конкретної суми грошей. Отже, якщо особа, вчиняючи крадіжки, не мала наміру на викрадення певної кількості майна і кожна крадіжка була самостійним епізодом, то в таких випадках в діях особи буде повторність, а не одиничний продовжуваний злочин.