Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 34

Щодо вказаної ознаки триваючих злочинів у літературі існують неоднозначні погляди. Так, Р.Р. Галиакбаров та А.А Магомедов вказують, що триваючий злочин, розпочавшись дією чи бездіяльністю, потім здійснюється лише у формі бездіяльності протягом деякого, іноді досить значного проміжку часу. Однак вважаємо, що деякі триваючі злочини можуть характеризуватися триваючою дією, наприклад, втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК). Так само, дезертирство (ст. 408 КК) може вчинятися як у формі триваючої дії — самовільного залишення військової частини, так і шляхом тривалої бездіяльності — нез’явлення на службу. Отже, можна підтримати тих науковців (М.Д. Дурманов. В.І. Ткаченко), які вважають, що триваючий характер злочину може виникати не тільки за рахунок наступної тривалої бездіяльності, а й за рахунок дії, яка триває в часі.

3. Безперервність дії чи бездіяльності, тобто постійне відновлення складу триваючого діяння на стадії закінченого злочину.

Щодо даної ознаки в теорії кримінального права також немає єдності думок. Одні автори вважають, що при триваючих злочинах особа не вчиняє будь-яких повторних дій після вчинення першої дії (бездіяльності), інші, навпаки, стверджують, що винна особа постійно вчиняє повторні дії чи акти бездіяльності, із яких і складається триваючий злочин.

Зокрема, В.М. Кудрявцев і О.М. Яковлев зазначають, що особа при вчиненні триваючого злочину не діє (не вчиняє ніяких повторних дій). Як закінчений злочин, що вчинюється тільки раз однією дією (бездіяльністю), розглядають триваючий злочин Є.О. Фролов і Р.Р. Галіакбаров.

Із точки зору М.Д. Дурманова, триваючий злочин слід розглядати як один злочин, що складається із знову (повторно) вчинених дій чи актів бездіяльності. З ним погоджується Т.А. Калініна, стверджуючи, що своєрідність триваючих злочинів полягає в тому, що вони вчинюються шляхом повторення тотожних дій чи актів бездіяльності, і що після вчинення першої дії (бездіяльності) досягається лише певна частина злочинної мети. Авторка також зазначає, що триваючий злочин — є сукупністю множинності дій (актів бездіяльності), між якими немає проміжків часу". Вважаємо, що запропонований підхід до розуміння даної ознаки триваючих злочинів є некоректним, адже він знищує межу між ними і продовжуваними діяннями, бо за такого підходу вони фактично ототожнюються Крім того, незрозуміло, як множинність відокремлених дій може існувати без проміжків часу між ними.