Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 164

247

«У зазначених вішалках, — як цілком слушно вказують В.П. Тихий та МЛ. Панов, — одна дія виступає як спосіб здійснення іншої. Вони перебувають у нерозривному зв'язку та органічній єдності і у сукупності утворюють складну дію, яка і завдає шкоди об’єкту (як основному, так і додатковому)». (Див.: Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар. — К.: Вид. дім «Промені», 2007. — С. 6).

248

Питання про співвідношення діянь у складеному злочині в літературі вже піднімалось. Так, ще М.С. Таганцев в лекціях 1892 р. писав, що у випадках складених злочинів посягання виступають або як спосіб, або як наслідок одне одного. (Див.: Таганцев Н С. Лекции по русскому уголовному праву. Часть общая. Вып. 4. — СПб., 1892. — С. 1670).

А.С. Никифоров виділяв три види співвідношення діянь у складеному злочині: 1) як злочинна форма і основний зміст злочину; 2) як мета і засіб злочину; 3) як злочинна дія та її суспільно небезпечний результат. (Див. Никифоров А.С. Вказ. праця. — С. 19).

На нашу думку, наведені судження науковців засновані на невиправдано широкому розумінні змісту складених злочинів, ототожненні їх зі злочинами з похідними наслідками або зі злочинами збирального характеру (див. про це докладно далі).

249

Зміст умислу ми аналізуємо стосовно складених злочинів із матеріальним складом, адже в науці кримінального права є майже загальновизнаним, що злочини з формальним складом (в тому числі і складені) можуть вчинитися лише з прямим умислом (Див, налр.: Уголовное право Украинской ССР на современном этапе. Общая часть. — С. 172; Дагель П.С., Котов Д.П Субъективная сторона преступления и сс установление. — Воронеж. Изд. ВГУ, 1974. — С. 80; Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. — СПб.. 2003. — С. 87; Пудовочкин Ю.Е. Учение о составе преступления. Уч. пособие. — М.: Юрлитинформ, 2009. — С. 135 та ін.).

250

За образним висловлюванням П.С. Дагеля і Д.П. Котова, «злочинний наслідок при непрямому умислі — це та ціна, яку винний готовий сплатити за досягнення бажаної мети, якої він домігся ціною спричинення школи суспільству». (Див.: Дагель П.С., Котов Д.П. Вказ. праця. — С. 101).

251

Див.: Устименко В В. Специальный субъект преступления. — X.: Виша школа. — С. 79.

252

Див.: Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам — СПб., 2003. — С. 168.

253

Див.: Угрехелидзс М.Г. Проблемы неосторожной вины в уголовном праве. — Тбилиси, 1976. — С. 94.

254

Див.: Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. — С. 507-508.

255

Див., напр.: Бажанов М.И. Вказ. праця, — С. 21; Галиакбаров Р.Р. Квалификация многосубъектных преступлений без признаков соучастия. — С. 26-27; Яковлев А.М. Вказ. праця. — С. 26 та ін.

256

Див., напр.: Малков В.П. Совокупность преступлений. — С. 92; Бажанов М. И. Вказ. праця. — С. 42 та ін.

257

Див.: Судова практика з питань кваліфікації повторності та сукупності злочинів // Вісн. Верхов. Суду України. — 2009. — № 4. — С. 35.