Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 157

116

Див Малков В.П. Множественность преступлений и ее формы по советскому уголовному праву. — С. 19.

117

Див.: Ришелюк А. Н. Длящиеся и продолжаемые преступления в уголовном праве: Автореф. дисс. канд. юрид. наук. — К., 1992. — С. 14.

118

Див.: Уголовное право. Общая часть. Учебник для вузов. / Под ред. И.Я. Козаченко, З. А. Незнамовой. — М: Норма-инфра, 1999. — С. 293.

119

Див.: Черненко Т.Г. Вказ. праця. — С. 15.

120

Див.: Кузнецова Н.Ф. Проблемы квалификации преступлений: Лекции по спецкурсу «Основы квалификации преступлений». — С. 309.

121

Цілком погоджуємося із думкою старшого прокурора Генеральної прокуратури РФ І. Каминіна, який зазначив, що «як не дивно, але незважаючи на об'єктивну потребу і практичну значущість у кримінальному законодавстві так і не знайшли собі місце визначення триваючих і продовжуваних злочинів Важко це пояснити. Вочевидь, подібне рішення пов’язано із недооцінкою теоретичної доктрини щодо цих злочинів. Однак, якщо залишити проблему невирішеною, неодмінно прийдеться на практиці стикатися із реальними труднощами». (Див.: И. Камынин. Особенности определения сроков давности по длящимся и продолжаемым преступлениям // Законность. — 2004. — № 1. — С. 29.

122

Див.: Курс уголовного права. Общая часть. Т. 1 / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. — М.: Зерцало, 1999. — С. 504.

123

Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 1. — С. 122.

124

Див.: Спиридонов Л.И Социология уголовного права. — М., 1986. — С. 103; Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика. — Владивосток, 1987. — С. 65.

125

Див.: Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 1. — С. 164.

126

Див.: Основания уголовно-правового запрета — М. Наука, 1982. — С. 215-219.

127

Див.: Демин В.Ф. Вказ. праця. — С. 21.

128

Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. — X.: Вища школа, 1981. — С. 54-55.

129

Цікавим є дослідження Р. Ахметшина та Е. Гафурової, які аналізували дану ознаку триваючих злочинів щодо ст. 206 КК РФ (Захоплення заручників). Згідно з вивченими ними кримінальними справами встановлено, що 63% заручників утримувалися 1-6 годин, 13,6% — менше години, 23,4% — більше шести годин. В м. Будьоновську заручники утримувалися шість діб, а в Москві захоплені на виставі «Норд-Ост» — більше двох діб (58 годин). Світовій практиці відоме захоплення заручників, яке тривало більше року. (Див.: Р. Ахметшин, Э. Гафурова. Момент окончания длящегося преступления (на примере захвата заложников) // Уголовное право. — 2007. — № 2. — С. 11.

130

Див.: Вісн. Верхов. Суду України. — 2010. — № 1. — С.14.

131

Див.: Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1972-2009) — X., 2009. — С. 395, 388.

132

Див.: Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / Под ред. Р.Р. Галиакбарова. — С. 111. Магомедов А.А. Вказ. праця. — С. 75.

133

Див.: Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. — М., 1967 — С. 222; Уголовное право Российской Федерации. Общая часть / Под ред. Б.В. Здравомыслова. — М., 1996. — С. 289.