Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 123

Як видно, щодо кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України в даному випадку було застосоване кримінальне законодавство, яке не підлягало застосуванню. Тому цей вирок було обґрунтовано змінено шляхом виключення кваліфікуючої ознаки повторності крадіжки із формули обвинувачення.

У судовій практиці також трапляються випадки, коли суди не враховують відсутність судимості в особи з огляду на положення ч. 3 ст. 88 КК, відповідно до якого визнається такою, що не має судимості особа, яка звільнена від покарання.

Так, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська засудив Д. за ч. 2 ст. 190 КК (за ознакою повторності) на два роки позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області дії Д. перекваліфіковані на ч. 1 ст. 190 КК і покарання йому пом'якшено через те, що засуджений за попереднім вироком підпадав під дію п. «б» ст. 1 Закону від 31 травня 2005 р. №2591-ІV «Про амністію» та підлягав звільненню від покарання.

Такими, на нашу думку, є обставини, що виключають одиничний злочин у структурі множинності злочинів. Незважаючи на особливості у застосуванні кожної із зазначених обставин, їх об’єднує те, що вони знищують юридичні властивості вчиненого злочинного діяння і погашають його кримінально-правові наслідки. За наявності даних обставин одиничний злочин перестає існувати і не може розглядатися як структурний елемент множинності злочинів.

Розділ 8. Місце одиничного злочину в системі інституту множинності злочинів

Після визначення поняття та видів одиничного злочину, постає нагальна потреба у з'ясуванні його місця в системі кримінального права, зокрема, встановленні того, до якого кримінально-правового інституту це поняття належить.

Як відомо, найменшим елементом системи права є норма права. Первинним структурним утворенням системи права, яке складається із норм права, є правовий інститут. У теорії кримінального права поняття кримінально-правового інституту дотепер не отримало належного аналізу, не досліджені підстави виділення інститутів та їх значення для побудови системи кримінального права. Між тим загальне вчення про кримінально-правовий інститут наразі є конче потрібним, адже з ним безпосередньо пов'язана перспектива подальшого вдосконалення чинного кримінального законодавства, яке розвивається як за рахунок покращення вже існуючих інститутів. так і завдяки появі нових інститутів права.