Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 106

Ірина Олександрівна Зінченко

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 р. дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно. Зазначений закон набув чинності 23 червня 2005 р.

Отже, звільняючи від кримінальної відповідальності Г. у зв’язку з актом амністії, суд не взяв до уваги, що його злочинні дії, які полягали в незаконному зберіганні бойових припасів, продовжувалися і після набуття чинності Законом України «Про амністію» від 31 травня 2005 р., а тому положення цього закону на Г. не поширюються.

Віднесення злочину до певної категорії злочинів, що зазначена в законі про амністію, визначається на підставі того кримінального закону, який був чинним під час проголошення амністії.

Юридичною підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію є рішення суду щодо кожної особи індивідуально.

Набрання законної сили постановою (ухвалою) суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію, засвідчує припинення кримінально-правових відносин між особою, що вчинила злочин, і державою. Із цього моменту особа вже не має обов'язку відповідати перед державою, а вчинене нею злочинне діяння визнається юридично незначущим, піддається забуттю і в зв’язку з цим не може враховуватися як складова частина множинності злочинів.

3. Помилування. Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі акта про помилування, яке згідно з ч. 1 ст. 87 КК здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Окрім КК України, нормативною підставою для застосування помилування є Конституція України (п. 27 ст. 106) і Положення про здійснення помилування (затв. Указом Президента України від 19 липня 2005 р. № 1118/2005).

Передумовою звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі акта про помилування є вчинення нею злочину. Причому, ні Положення про здійснення помилування, ні Кримінальний кодекс не передбачають яких-небудь обмежень щодо кола цих злочинів. Тому це може бути злочин будь якого ступеня тяжкості, умисний чи необережний, закінчений чи незакінчений, вчинений одноособово чи в співучасті тощо. Також відсутні обмеження і щодо кількості вчинених злочинів, що можуть виступати зазначеною передумовою.

Юридичною підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності є Указ Президента України щодо помилування індивідуально визначеної особи, яка вчинила злочин.

Слід однак зауважити, що хоча Положення про здійснення помилування і було прийняте в 2005 році, тобто після набуття чинності КК України 2001 р., проте в ньому аж ніяк не враховані приписи ч. 1 ст. 44 КК про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі акта про помилування. Так, у п. 2 цього Положення зазначається, що помилування здійснюється лише щодо засуджених і застосовується у виді: а) заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк; б) повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання; в) заміни покарання або невідбутої його частини більш м'яким покаранням. У п. 4 цього Положення також підкреслюється, що клопотання про помилування може бути подане лише після набрання вирокам законної сили.