Читать «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація» онлайн - страница 105

У будь-якому разі внаслідок декриміналізації одиничний злочин втрачає свої юридичні властивості як структурний елемент множинності злочинів. Тому в цих випадках виключається визнання вчиненого повторністю (ч. 4 ст. 32, ч. 2 ст. 74 КК), сукупністю (ч. 1 ст. 33 КК) або рецидивом злочинів (ст. 33, ч. 3 ст. 88 КК).

2. Амністія. Згідно з ч. 1 ст. 44 КК особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію. Амністія оголошується законом України (ч. 3 ст. 92 Конституції України) стосовно певної категорії осіб (ч. 1 ст. 86 КК). Закон про амністію приймається у відповідності із положеннями Конституції України, КК України та Закону «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 р..

Передумовами звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію є: а) вчинення злочину, який відповідає ознакам певної категорії злочинів, що передбачені в законі про амністію; б) відповідність особи, що вчинила злочин, ознакам тієї категорії осіб, на яких поширюється дія закону про амністію. Як слушно зазначали В.Є. Квашис та К. Мірзаджанов, амністія поширюється на групу осіб, які індивідуально не визначені, але відповідають певним «родовим ознакам».

При цьому згідно зі ст. 4 Закону «Про застосування амністії в Україні» дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають (триваючі злочини) або продовжуються (продовжувані злочини), якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію.

Саме з цього приводу в судовій практиці ще допускаються помилки.

Так, постановою Городищенського районного суду Черкаської області від 23 січня 2006 р кримінальна справа щодо П, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, провадженням закрита на підставі пунктів «б», «е» ст. 1 Закону «Про амністію».

Органами досудового слідства Г. обвинувачувався в тому, що він влітку 2000 р., придбавши 48 бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї, до 17 листопада 2005 р. незаконно їх зберігав за місцем свого проживання.

У касаційному поданні заступник прокурора Черкаської області посилався на безпідставне застосування судом Закону України «Про амністію».

Як видно з матеріалів справи. Г. обвинувачувався у тому, що він вчинив продовжуваний злочин (виділено — авт.), передбачений ч. 1 ст. 263 КК, в період часу з літа 2000 р. до 17 листопада 2005 р.