Читать «Великий секс у Малих Підгуляївцях» онлайн - страница 36

От так я собі в’являла Пашку — аж він на тому березі начина розстібать сорочку, ту саму, в голубу клєтку.

Я розволнувалася, серце моє — гуп-гуп! А він кажну пугвічку — цвик! цвик! цвик! Він шо, на нєрви мені рішив дєйствовать? Здер він із себе сорочку і кинув її на траву. Я заплющила очі на всяк случай і в’явила те, шо знала напам’ять: волоси на його грудях розміщаюцця у виді чорного ромба з подовженою нижньою частю. І та нижня часть ромба тянеться донизу, тянеться, вужчає, вужчає і, наконєц, рікою впадає в чорне триугольне озеро з високою скельою на острові — скельою ідіально виточеною, скельою, що розриває голубі небеса джинсів…

Я розплющила очі і побачила, шо Пашка став мєдлєнно розстібать зіпер. Я вроді почула рєзкий і зазивний звук.

Це був звук ріактивного самольота, шо проліта над головою. Від того звука, який я почула не вухами, а тєлом, моя шкіра вкрилася пухирцями возбуждєнія. Я важко задихала, єлі здержуючи себе, шоб не кинуцця через ставок до нього. Але попереду було ше інтересніше.

Пашкині джинси, як у замєдлєнній зйомці, сповзли аж до колін. Ой, як же довго вони сповзали! Цілу вічність! Вони сантіметр за сантіметром відкривали його ноги. А ноги у Пашки — це отдільна пісня. Це ноги степового скакуна, ноги Антея, шо держе небо!

Пока я сиділа заклякла, він підняв одну ногу і опустив, підняв другу і теж її опустив, і так тупцяв, пока його джинси не злізли окончательно. Він остався в одних трусах, таких сімптічних сімейних трусах. А знаєте, яка разниця між соврімєнними плавками і сімейними трусами? В сімейках єсть загадка, а в плавках її нема.