Читать «Великий секс у Малих Підгуляївцях» онлайн - страница 27
Люба Клименко
— Сволоч! — кричала я йому. — Сучий син! Паскуда! Падло! Скотиняка! Животноє! Ідіот! Неакуратіст! Гівно всрате! Звірюка! Самець непочотний!
Глипнула я одним оком на його реакцію — не помага, а точнєй, помага, тіко не мені… І тут до мене дойшло, шо його моя лайка тіко заводить!
«Ага! — сказала я собі. — Всьо ясно! Не дурна! Буду дєлать навборіт!»
І замовкла. Сконцентрірувалась тіко на золотій коробці передач і страусячих яйцях. Перестроїлася я на іншу волну. Як у нашій підгуляївській частушці:
І тіко я замовкла — він стих! Ура! — закричала я унутрях, а внєшнє мовчу, терплю… Прислухаюся — його запал помалу стихає, стихає… Терпеливо жду, пока він зовсім стухне, як тут… Йоб твою мать! (Звиняйте, канєшно, вирвалося).
Глипнула я случайно на віконечка, шо були розкидані по стінах кладовочки, а там — скіхські морди, морди, морди — заглядають і пасуть нас з Осрісісом очима, наблюдають за моєю ганьбою!
— Ви шо, охуїли? — заверещала я.
І погано зробила. Бо рвєніє Осрісіса виросло рівно в сто раз. І ревіть він став не як бугай-осємєнітєль, а як реактівний самольот на воєнному еродромі. Мені аж вуха заклало. І од усього того я пошти зомліла… А очнулася від громких аплодисментів, шо лунали з віконечок.
Після такого стресу я довго лежала неподвижно, як колода. Потом прийшли якісь скіхські баби і в позі гінікологічєського кресла перенесли мене в золоту спальню, розділи, зробили масаж, напоїли якоюсь гадостю… І я забулася у сні.
Снився мені еротічеський кошмар. Знаєте, дівчонки, шо таке еротічеський кошмар? Нє? То слухайте.
Сницця мені, шо я за рульом трахтора, а їздити не вмію, а той трахтор летить по полю, як самошедший, і топче весь урожай. Я — в паніці, шукаю, шо б його таке нажать, шоб машина успокоїлася. Нажала на кнопку, але не на ту, як начав той трахтор з поля бураки виривать і розкидать по полю, а потім їх і гусеницями чавити! Я так перелякалася, шо не дай Боже! Кричу, верещу — але шо йому, тому желізному дундукові! І тут спохватилася — справа ж є коробка передач. Я схватила її і начала смикать — туда-сюди, туди-сюди! Смикала, смикала, пока й не одірвала з мнясом!
Держу я ошелешено ту коробку передач у руках і думаю: Господи, я ж трахтора поламала, а він тим врем’ям мчить на всіх парусах по полю в направленії до траси! Мені погано! Я обливаюся потом і хочу встромити назад коробку передач, а вона не всовується. Якась еластічна вона стала. Приглядаюсь — аж то, звиняйте, Осрісісовий член одірваний. Я як заверещу — і з усього маху нажала ногами на якісь педалі. Слава Богу, то оказалися педалі тормозів. Трахтор остановився, я з нього вилізла — і ну тікать!
Але далеко я не втікла. Доганя мене група скіхвів: біжать за мною і розмахують отим золотим членом. Я ше більше перелякалася — хто його зна, шо у тих скіхвів роблять за члєноврєдітєльство.
