Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 67

3. Для поняття повторності немає значення чи були злочини, з яких вона складається, закінченими, чи один з них (або більше) був лише готуванням на злочин або замахом на нього.

4. Повторність виникає і в тих випадках, коли один або декілька злочинів, з яких вона складається, вчинені у співучасті, наприклад, у першому злочині мала місце співучасть з розподілом ролей, і особа була пособником, а у другому та ж сама особа виступила виконавцем злочину. Вказані положення щодо повторності знаходять своє підтвердження в судовій практиці.

Так, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» зазначається (п. 17), що «відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину».

5. Всі злочини, з яких складається повторність, вчиняються в різний час і віддалені один від одного певним проміжком часу. Ігнорування цієї ознаки іноді призводить до помилок при кваліфікації злочинів.

Зокрема, вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Т. М. було засуджено за ч. 2 ст. 152 КК і за ч. 2 ст. 153 КК України. Як визнав суд, 16 березня 2003 р., близько першої години, Т. М., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в с. Чорний Потік Надвірнянського району зґвалтував потерпілу П., та вчинив задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування, вчинивши раніше злочин, передбачений ст. 152 КК України, за обставин, викладених у вироку.

У касаційній скарзі адвокат вказує на неправильну кваліфікацію дій Т. М. просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Заслухавши доповідача, міркування прокурора, адвоката Я. у підтримання своєї касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинних дій і його висновок про доведеність вини Т. М. підтверджується показаннями потерпілої П. про те, що на неї напав Т. М. і, наносячи їй тілесні ушкодження та погрожуючи розправою, всупереч її волі зґвалтував її та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом.

Показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідків І.І. та І.В. про те, що вночі 16 березня 2003 р. вони спіймали в шкільному саду Т.М., який втікав від них і був не повністю одягнутий, із даними протоколів огляду місця події від 16 березня 2003 р та відтворення обстановки й обставин події за участю потерпілої П., даними висновків судово-медичної експертизи, згідно з якими у потерпілої П. було виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден, синців, подряпин, крововиливів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.