Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 66

І. О. Зінченко

Винуватість У. у вчиненні зазначених злочинів підтверджується також іншими доказами, дослідженими у судовому засіданні і не оспорюється засудженим у касаційній скарзі. Як свідчать матеріали справи. Апеляційний суд всебічно, повно й об’єктивно дослідив обставини вчинених злочинів, дав зібраним доказам належну оцінку, а дії засудженого У за ч. 3 ст. 308, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 307 КК України (за кваліфікуючою ознакою — особливо небезпечний наркотичний засіб) кваліфікував правильно.

Водночас дії засудженого У. за ч. 2 ст. 309 КК України суд кваліфікував неправильно, оскільки, відповідно до роз’яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» від 26 квітня 2002 р., незаконне заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та подальше їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без такої мети, а також їх незаконний збут становлять сукупність злочинів, передбачених статтями 307, 308 чи ст. 309 КК, проте не мають ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 або ч. 2 ст. 309 КК.

У зв’язку з цим дії У. необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки в його діях повторності однорідних злочинів немає, а зберігання ним наркотичних засобів у великих розмірах йому не пред’являлося як обвинувачення. Із огляду на наведене, підлягає також виключенню з обвинувачення У, така кваліфікуюча ознака ч. 2 ст. 307 КК України, як вчинення ним повторного однорідного злочину.

Колегія суддів Верховного Суду України виправила помилку в кваліфікації, припущену апеляційним судом Запорізької області і змінила вирок, виключивши з обвинувачення засудженого кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 307 КК України — повторність однорідних злочинів; перекваліфікувала дії У. з ч. 2 ст. 309 на ч. 1 ст. 309 КК України і призначила за цим законом 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 308, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 309 КК України, призначила 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Таким чином, у будь-якому разі кожний випадок повторності однорідних злочинів обов’язково повинен передбачатись в Особливій частині КК (ч. 3 ст. 32 KK).

2. Тотожні чи однорідні одиничні злочини, що утворюють повторність, можуть мати різний характер, бути простими чи складними. Так, повторність матиме місце при сполученні двох або більше простих одиничних злочинів, наприклад, двох крадіжок чи крадіжки і шахрайства; також це можуть бути різноманітні сполучення простих і складних, чи тільки складних злочинів, скажімо, повторність утворять «простий» грабіж і продовжувана крадіжка, складений розбій і «просте» шахрайство тощо.