Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 64

І. О. Зінченко

18 червня приблизно о 22-й годині П. А., зустрівши на вулиці К. О. — брата К. І., запропонував відійти в бік і поговорити. На ґрунті особистої неприязні (через те, що його притягнули до кримінальної відповідальності за замах на умисне вбивство К. І.) П. А. умисно, з метою вбивства ударив К. О. ножем у живіт, заподіявши колото-різане поранення. Коли потерпілий спробував утекти, П. А., погрожуючи вбивством, наздогнав його і, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел на вбивство з помсти, спробував завдати К. О. ще один удар ножем у шию, але потерпілий підставив руку й одержав колозо-різане поранення правого плеча. І цього разу П. А. свій злочинний намір до кінця не довів з не залежної від його волі причини, оскільки потерпілому вдалося втекти.

За касаційними скаргами засудженого та потерпілих колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України вирок змінила з таких підстав. Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини злочинів і дав усім доказам у справі всебічну та правильну оцінку, проте при кваліфікації дій засудженого припустився помилки. Як убачається з показань потерпілого К. І., він уночі 8 березня проходив повз будинок П. А. Побачивши останнього на балконі, запитав, коли він поверне борг, а у відповідь почув нецензурні слова, після чого підняв щось із землі, але в цей момент пролунав постріл — його поранили.

Свідки П. І. та П. П. показали, що після того, як вони почули дзвін розбитої шибки, П. А. вистрелив із рушниці, яка знаходилася поруч із балконом, і повідомив про це міліцію. За показаннями потерпілого К. О., вночі 8 березня брат — К. І. — повідомив, що його поранив із рушниці П. А. Крім того, 18 червня увечері П. А. намагався вбити його самого, завдавши два удари ножем, але йому вдалося втекти.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз К. І. було заподіяно вогнепальне поранення правої половини обличчя, тобто тілесне ушкодження середньої тяжкості, а К. О. — проникне колото-різане поранення живота з ушкодженням шлунка і підшлункової залози, тобто тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та колото-різане поранення правого плеча.

За свідченнями К. Н., приблизно о 22-й годині 18 червня вона й К. О. зустріли П. А., який наполягав на розмові з її чоловіком. Вона з дитиною пішла додому, а К. О, залишився, і через 20 хвилин їй стало відомо, що П. А. поранив його ножем. Свідок К. 0.1. показала, що ввечері 18 червня до неї прийшов К. О. і повідомив, що його поранив П. А. Із протоколу відтворення обстановки й обставин події за участю потерпілого К. О. видно, де і за яких обставин П. А. завдав йому ножові поранення.

Кваліфікуючи дії П. А. за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК, суд не взяв до уваги, що кожний громадянин має конституційне право на недоторканність житла, а також на захист свого життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправного посягання. Як установлено у справі, потерпілий розбив шибку в квартирі, намагався влучити каменем у П. А. За таких обставин засуджений мав право захищати своє житло від протизаконних дій з боку потерпілого, але, умисно стріляючи в останнього з рушниці, обрав такий спосіб захисту, який не відповідав небезпечності посягання. Тому дії П. А. за цим епізодом необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 15, ст. 118 КК як замах на умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.