Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 62

Тотожними злочинами є такі злочини, які повністю співпадають за своїми об’єктивними та суб'єктивними ознаками і передбачені однією і тією самою статтею Особливої частини КК (наприклад, вчинені послідовно дві крадіжки або два шахрайства). Цей вид повторності називається повторністю тотожних злочинів.

У випадках, прямо передбачених в Особливій частині КК, повторністю може визнаватись вчинення двох або більше злочинів, передбачених різними статтями цього Кодексу, тобто однорідних злочинів (ч. 3 ст. 32 КК).

Питання про поняття однорідного злочину кримінальний закон не визначає. В теорії воно тлумачиться різним чином. Так, С.В. Познишев писав, що «під однорідним злочином слід розуміти посягання на такий самий об’єкт, що за характером своїм має такого ж роду вплив на нього». А.Н. Трайнін зазначав, що однорідними вважаються злочини, в яких предметом посягання є одна й та ж сама група інтересів, що порушуються, а Г.Т. Ткешеліадзе вказував, що для визнання злочинів однорідними необхідна схожість їх об’єктів, вини і мотивів.

Однак найбільшу розповсюдженість отримала точка зору, згідно з якою однорідними злочинами визнаються такі злочини, які посягають на однакові або подібні безпосередні об'єкти і вчинені з однією формою вини (обидва умисно або необережно). Це положення було викладене в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 3 грудня 1962 р «Про практику призначення судами покарання у випадку вчинення нового однорідного чи не менш тяжкого злочину». І хоча це роз’яснення формально вже давно не має чинності, практика все одно його використовує при вирішенні даного питання.

Визначаючи в законі повторність однорідних злочинів, законодавець вдається до різних прийомів законодавчої техніки. Наприклад, щодо злочинів проти власності, пов’язаних з викраденням чужого майна, поняття повторності зазначається у примітці до ст. 185 КК; щодо незаконного заволодіння транспортним засобом — у примітці до ст. 289 КК. В деяких нормах Особливої частини КК конструюються відсильні диспозиції, де повторність визначається шляхом перелічення статей КК, що передбачають однорідні злочини. Це, зокрема, ч. 2 ст. 152 КК, ч. 2. ст. 153 КК, ч. 2 ст. 307–310, ч. 2 ст. 313–314 КК та багато інших. Зустрічаються випадки, коли законодавець обмежує можливе коло повторних однорідних діянь через вилучення із нього окремих злочинів. Саме так сконструйоване поняття повторності умисного вбивства в п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, де говориться про вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116–118 цього кодексу.

Як приклад правильної кваліфікації судом повторного вбивства може бути наведена така кримінальна справа.

Вироком апеляційного суду Запорізької області від 1 листопада 2005 р. П. засуджено: за ч. 1 ст. 115 КК України та за п. п. 9, 13 ч. 2 ст. 115 КК України за те, що він у сварці, що виникла під час розлиття спиртних напоїв із Я. Г. умисно вбив його, а після цього з метою приховати цей злочин умисно вбив дружину Я. Г. — Я. Д.