Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 61
І. О. Зінченко
Виходячи з ч. 1 і ч. 3 ст. 32 КК можна виділити
Кількісна ознака.
Особа (група осіб) вчиняє
Так, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України не визнала повторності в діях засудженого, який вчинив умисне вбивство на ґрунті особистих стосунків, оскільки за раніше вчинене суспільно небезпечне діяння — позбавлення життя двох осіб у стані неосудності — до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру, і правильно кваліфікувала їх за ч. 1 ст. 115 КК України.
Згідно з вироком П. було засуджено за вбивство Т. за таких обставин. 25 липня 2003 року в м. Часов Яр Донецької області П. зустрів раніше незнайомого йому Т., якого запросив до себе додому. Там вони разом вживали спиртні напої до 27 липня 2003 року. В цей день приблизно о 18 годині вони посварилися, і під час сварки Т. вдарив П. металевим предметом по голові, а потім з метою позбавлення життя декілька разів вдарив П. ножем, дерев’яною палицею і металевим кронштейном. Від колото-різаного поранення шиї настала смерть Т. Після вбивства Т розчленував труп, кінцівки і голову викинув у лісосмузі, а тіло — в канал річки Сіверський Донець.
Винність П. в умисному вбивстві Т. підтверджується зібраними і дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надана правильна юридична оцінка Із матеріалів справи також випливає, що 28 лютого 1998 року П., будучи неосудним вчинив вбивство двох осіб Д. і П. П., і до нього були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді поміщення у психіатричну лікарню із суворим наглядом.
На підставі подання адміністрації Слов’янської психіатричної лікарні Слов’янським міським судом Донецької області була винесена постанова від 3 жовтня 2002 року про скасування примусового лікування П. Згідно висновку судово-психіатричної експертизи П. як під час вчинення злочину, так і в теперішній час ніяким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності, які б позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, не страждає, а має психопатію та хронічний алкоголізм.
Взявши до уваги висновки експертизи, а також те, що при вчиненні попереднього суспільно небезпечного діяння П. був неосудним, тобто не являвся суб’єктом злочину, колегія суддів постановила, що його дії правильно кваліфіковані судом за ч. І ст. 115 КК України, тому що вчинений злочин не є повторним.
Якісні ознаки.
1. Злочини при повторності мають передбачатись