Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 30

Для більшості складених злочинів характерним є наявність одного основного і одного додаткового об’єктів, однак серед них є й такі, що спричиняють шкоду більшій кількості суспільних відносин. Зокрема, це хуліганство, пов’язане з опором представнику влади, якщо воно вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї (ч. 4 ст. 296 КК). Вказане діяння посягає не лише на громадський порядок (основний об’єкт), не тільки на авторитет органів влади (додатковий обов’язковий об’єкт), але і на охоронювані кримінальним законом відносини громадської безпеки (незаконне поводження зі зброєю).

Зазначимо також, що прагнення законодавця поставити під першочергову охорону певні суспільні відносини, зовсім не означає, що ці відносини мають бути більш важливими порівняно з іншими, які теж порушуються цим злочином.

Між тим, в літературі висловлюється думка, що за «загальним правилом, додатковий об’єкт з точки зору суспільних інтересів є менш соціально цінним порівняно з основним об’єктом». Це твердження, на наш погляд, є сумнівним, бо існують складені злочини, в яких додатковий об’єкт є навіть більш значущим і важливим, ніж основний, отже, посягання на нього є більш небезпечним. Наприклад, при розбої, поєднаному із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 187 КК) здоров’ю людини, з точки зору соціальних цінностей слід віддати перевагу перед відносинами власності. Так само сказане стосується і насильницького грабежу (ч. 2 ст. 186 КК), і незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров’я (ч. 3 ст. 289 КК), і багатьох інших складів. Вважаємо, що в цих та інших подібних випадках законодавець, помішуючи те чи інше діяння в відповідний розділ Особливої частини КК, враховує не тільки важливість охоронюваних суспільних відносин, а й обирає в якості основного об’єкта таке суспільне благо чи інтерес, посягання на які складають соціальну сутність злочину, визначають його спрямованість. Цим і пояснюється, що спричинення шкоди додатковому об’єкту, що часто є більш важливим за основний, відсувається, так би мовити, на другий план.

2. Наявність в складі розглядуваного злочину двох чи більше суспільно небезпечних діянь, кожне з яких, само по собі, є одиничним злочином, бо прямо передбачене в Особливій частині КК як окремий (самостійний) склад злочину. На дану особливість складених злочинів вперше вказав М.С. Таганцев. «У цих випадках, — писав автор, — закон із декількох окремих злочинних посягань… утворює один злочин». Л. С. Бєлогриц-Котляревський так само вважав, що крім простих злочинів, які посягають на нерозкладаємий життєвий інтерес, можливі складні форми злочину, що утворюють єдине ціле.