Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 32

3. Наявність внутрішнього взаємного зв'язку між діяннями в складеному злочині. Криміналісти завжди звертали увагу на те, що діяння в складеному злочині пов'язані між собою. А. А. Піонтковський, М. А. Стручков вказували, що саме через свою внутрішню єдність декілька діянь здатні утворити один злочин. М.І. Бажанов писав про «органічну єдність», а Ю.1. Ляпунов зазначав, що органічна внутрішня єдність складає неодмінну властивість будь-якого складеного злочину.

Органічна єдність означає, що явища передбачають, обумовлюють одне одного, взаємопроникають. Для більшості складених злочинів, це дійсно характерно. Так, діяння, що складають насильницький грабіж (ч. 2 ст. 186 КК), розбій (ст. 187 КК) настільки тісно пов'язані між собою, що розділити їх навіть штучно неможливо, бо саме внаслідок насильства над особою відбувається заволодіння майном. В той же час, в таких злочинах, як наприклад, вбивство, поєднане із зґвалтуванням (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК), заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК), зв’язок між діяннями менш стійкий. Зґвалтування не обов'язково у всіх випадках його вчинення супроводжується вбивством. Рівним чином, заволодіння майном не завжди пов’язане із службовим зловживанням. Отже, хоча внутрішній зв'язок, без сумніву, притаманний діянням у складеному злочині, все ж таки про їх органічну єдність говорити не зовсім коректно.

На нашу думку, внутрішній взаємозв’язок між діяннями у складеному злочині проявляється в особливих формах їхньої взаємодії. Характер взаємодії обумовлюється співвідношенням об’єктів цих діянь. Виходячи з цього співвідношення можна констатувати, що і самі злочини мають співвідноситися: а) як основне і допоміжне (додаткове) діяння (спосіб вчинення основного), наприклад, вимагання, поєднане із погрозою вбивства (ч. 2 ст. 189 КК); або б) як основне і кваліфікуюче діяння (у випадках, якщо складений злочин утворюється шляхом приєднання до основного складу кваліфікуючої ознаки, що не є способом), наприклад, умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК), розбій, поєднаний із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 187 КК), хуліганство, пов’язане із опором представнику влади (ч. 3 ст. 296 КК), тощо.

Інакше кажучи, в складеному злочині діяння перебувають в субординаційній залежності (співвідношенні): одне з них завжди є основним, а інше (інші) додатковими, що сприяють вчиненню (або супроводжують вчинення) основного. Ознака внутрішнього зв'язку показує, що основне діяння відіграє головну роль у визначенні характеру, змісту і спрямованості злочинного посягання, в той час як додаткове діяння, коригує, конкретизує спрямованість основного, робить його більш чітким.

Суб'єктивна ознака.

Складений злочин в цілому, а також і всі діяння, з яких він утворений, характеризуються лише умисною формою вини. Цей висновок випливає із особливостей співвідношення діянь в складеному злочині, яке свідчить, що в середині нього не може бути різного психічного ставлення суб’єкта до основного і додаткового(их) діянь та їх об’єктів.