Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 218

І. О. Зінченко

257

Див.: Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 26–30. Докладно про поняття та ознаки продовжуваного злочину див. Розділ І цієї роботи.

258

Див.: Маляренко В.T. Вказ. праця. — С. 112.

259

Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 26. — Ст. 162.

260

Див.: Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами / За відп. ред. В.В. Сташиса; Упоряд.: В.С. Ковальський, В.І. Тютюгін. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — С. 208–213.

261

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2005. — № 2. — С. 22–23.

262

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 11. — С. 17–18.

263

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 1. — С. 40–41.

264

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 17.

265

Див.: Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. — С. 105; Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України/За ред. М.І. Мельника. М.І. Хавронюка. — К.: Атіка, 2003. — С. 157; Маляренко В.Т. Вказ. праця. — С. 111.

Цікаво зазначити, що на відміну від чинної постанови від 24 жовтня 2003 р., у п. 15 раніше прийнятої (від 22 грудня 1995 р.) прямо підкреслювалося, що правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються «…і в разі вчинення особою лій, одні з яких кваліфікуються як закінчений злочин, а інші як готування, замах або співучасть у злочині (виділено авт. — В.Т.). Див.: Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963–1997 роки). — Сімферополь: «Таврія», 1998. — С. 101. Аналогічно вирішує це питання у теперішній час Пленум Верховного Суду України і стосовно окремих категорій справ. Так, із п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. «Про судову практику в справах про хабарництво» випливає, що за сукупністю злочинів кваліфікуються випадки, коли, наприклад, при повторному одержанні хабара особа в одному з цих злочинів була виконавцем, а в другому організатором, підбурювачем чи пособником. (Див: Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 3. — Вкладка. — С. 9–16).

266

Аналіз положень, ч. 4 ст. 70 КК докладно здійснюється далі.

267

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003. — № 6. — С. 17.

268

Див.: Право України. — 1903. — № 5. — С. 51.

269

Див.: Рад. право. — 1979. — № 10. — С. 90; Право України. — 1993. — № 5–6. — С. 51–52; 1995. — № 1. — С. 54. Практика судів України в кримінальних справах// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 42–43; 43–44: 1996. — № 3. — С. 25–26; 42–43; Вісник Верховного Суду України. — 1997. — № 4. — С. 38; 1998, — № 1. — С. 28–29; Рішення Верховного Суду України. — 1999. — С. 75–76.

270

Див.: Право України. — 1993. — № 5. — С. 51.

271

Див.: Вісник Верховного Суду України. — 2003 — № 6. — С. 19–20.

272

Див.: Рад. право. 1971. — № 2. — С. 107, 1975. — 12. — С. 88; 1979. — № 10. — С. 90; 1986. — № 4. — С. 90; 1990. — № 8. — С. 86; Право України. — 1993. — № 5–6. — С. 51–52; 1995. — № 1. — С. 54; Практика судів України в кримінальних справах// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 42–43; 43–14; 1996. № 3. — С. 25–2:; Рішення Верховного Суду України. -1997. — С. 113; Вісник Верховного Суду України. — 1997.-№ 4. — С. 38; 1998. — № 1. — С. 28–29.