Читать «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» онлайн - страница 12

Встановивши критерії єдності злочинного діяння, можна перейти до визначення поняття одиничного злочину. В науковій літературі ці визначення є різноманітними. Наприклад, М.С. Таганцев писав, що поняття одиничного злочинного діяння багато в чому залежить від його законного визначення і що це є будь-яка дія чи бездіяльність або їх сполучення, яке вміщує у себе всю сукупність законних ознак будь-якого злочинного діяння, як кримінально-караного посягання.

А.А. Герцензон зазначав, що одиничний злочин це є діяння, яке «вкладається в ознаки, передбачені відповідною нормою Особливої частини КК». М.І. Бажанов вказував, що одиничний злочин має місце там, де він передбачений кримінальним законом в якості одного самостійного складу злочину.

Вочевидь, що автори них визначень використовують лише юридичний критерій єдності діяння. Як вже зазначалось, такий підхід може бути придатним за умови, що вчинене діяння не підпадає під дію двох кримінально-правових норм — загальної та спеціальної. Для цих випадків наведені вище визначення не спрацьовують, адже, хоча діяння і містить у собі ознаки складів злочинів, описаних в двох кримінально правових нормах, воно все одно визнається одиничним злочином.

Більш точними є визначення, які побудовані на соціально-юридичних критеріях. Так, В.Ф. Дьомін під одиничним злочином розуміє таке передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, що посягає на суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом, і яке, будучи внутрішньо тісно пов’язане між собою єдністю вини, мотиву та мети суб'єкта досить часто, саме в такому сполученні вчиняється в житті і в силу цієї типовості виділяються законом в один склад злочину.

На думку Р.Р. Галіакбарова і Є.О. Фролова, «одиничні злочини — це такі суспільно небезпечні діяння, які будучи внутрішньо пов’язані між собою мотивами та метою поведінки суб’єктів порівняно часто, саме в такому сполученні зустрічаються в реальній дійсності і в силу типового об’єктивного і суб’єктивного зв’язку між ними виділяються законом в один склад злочину».

Вочевидь, що всі наведені тут визначення майже подібні між собою, і враховують не тільки юридичний критерій, але і соціальну обумовленість діяння.

Таким чином, вважаємо, що у визначенні одиничного злочину повинні бути враховані обидва критерії. Виходячи з цього, під одиничним злочином слід розуміти суспільно небезпечне діяння, яке має взаємопов'язані об'єктивні та суб'єктивні ознаки, що мають місце в об'єктивній дійсності саме в такому сполученні, містить ознаки одного складу злочину і кваліфікується за однією і тією самою статтею чи частиною статті Особливої частини КК.