Читать «Балакучий згорток» онлайн - страница 6

— Ага, ось воно що, — сказав Пітер.

— Воно? — перепитав папуга і обурено випростався. — Воно?

— Це папуга! — захоплено вигукнула Пенелопа.

— Так, це лише папуга, звичайнісінький папуга, навчений говорити, — розчаровано буркнув Саймон. — Чому ми не здогадалися про це раніше?

— А ТЕПЕР СЛУХАЙТЕ! — промовив папуга так гучно і сердито, що діти замовкли. — Послухайте-но, — провадив він м’якшим тоном, привертаючи до себе увагу. — А й справді, чому б вам не взяти під ноги цього нікчемного елітного представника папужого роду?

— Пробач, — зашарілася Пенелопа. — Ми не хотіли тебе образити.

— Але образили, — насупився папуга.

— Але ж ти і є папуга, хіба не так? — спитав Пітер.

— О, знову починається! Знову ці пустопорожні балачки на тему «Про папуг». Я НЕ простий папуга, я — Папуга з великої літери.

— Пробач, але ми тебе, здається, не розуміємо, — сказала Пенелопа, ніяковіючи.

— Будь-хто, чи радше будь-який папуга, може бути просто папугою, — пояснював папуга, — але я — Папуга з великої літери. Ці ініціали промовляють самі за себе.

— Ініціали? Які ще ініціали? — здивовано спитав Саймон.

— Мої, — відповів папуга. — Але ж ви вмієте ставити безглузді запитання — на диво безглузді.

— То що ж це за ініціали? — допитувалася Пенелопа.

— Вам буде нелегко їх запам’ятати. Отже, слухайте: мене звати Персіваль Арчибальд Патрік Ульріх Герберт Артур.

— Ось як! Справді, перші літери складають слово «ПАПУГА»! Які гарні ініціали! — прощебетала радісно Пенелопа.

— Дякую, — скромно погодився папуга. — Ось чому я не просто папуга, а Папуга з великої літери. Можете так і називати мене — Папуга.

— Дякую, — сказала Пенелопа.

— А це, — він промовистим порухом крила вказав на малесеньку клітку, — це — Дульчібелла, мій співучий павучок.

— Привіт, — сказали діти.

— Привіт, — відповіла Дульчібелла.

— Привіт, — приєднався Папуга.

— Мушу визнати, — розважливо промовила Пенелопа, — що тепер я розумію, чому ти Папуга з великої літери. Тобто, звичайно, я не хочу видатись брутальною чи ще щось таке, але ти насправді говориш набагато більше, ніж звичайні папуги. Я маю на увазі, ти говориш значно розумніше, — розумієш, про що я? Тобто, видається, ніби ти знаєш, про що говориш, а звичайні папуги — не знають.