Читать «Путівник по галактиці для космотуристів» онлайн - страница 21

Форд і Артур роздивлялися навколо.

— Що скажеш? — запитав Форд.

— Жалюгідне видовище.

Форд не без відрази розглядав захаращене найрізноманітнішим непотребом приміщення. Купи старих матраців, гори немитого посуду, невипрана білизна.

— Що робити, це не круїзне судно, — зітхнув Форд. — Це комірчина дентразі.

— Здається, раніше ти називав їх вогонами.

— Так, — мовив Форд, — вогони тут усім заправляють. Дентразі у них за прислужників. Це вони впустили нас сюди. З чорного ходу, так би мовити.

— Нічого не розумію, — сказав Артур.

— Добре, поглянь-но сюди, — Форд присів на старі матраци і почав порпатися у сумці.

Артур пхнув матрац ногою, тоді обережно присів на краєчок. Серце шалено тіпалося, хоча щонайменшого приводу для хвилювання не було: усі матраци, що виросли на болотах Зети Скворшелуза, перш ніж їх застосовувати за призначенням, умертвляють і сушать. Виживають лиш одиниці.

Форд простягнув Артурові те, що шукав.

— Що це? — запитав той.

– «Путівник по Галактиці для космотуристів». Електронний довідник. Тут є всі відповіді на будь-які випадки. Артур покрутив його в руках.

— Мені подобається футляр, — нарешті вимовив він. — БЕЗ ПАНІКИ. Перша за сьогоднішній день порада, що подає надію.

— Я покажу тобі, як ним користуватися, — Форд вихопив довідник у Артура, який тримав путівник так, наче то був здохлий жайворон.

— Дивись. Якщо натиснути цю клавішу — на екрані спалахує індекс. На маленькому екрані розміром 3Х4 дюйми застрибали цифри.

— Візьмемо, наприклад, вогонів, — він натиснув кілька кнопок. — Будь ласка.

На екрані спалахнули літери: «БУДІВЕЛЬНИЙ ФЛОТ ВОГОНІВ».

Форд натиснув червону клавішу знизу. По екрану поповзли слова. Паралельно з друкованим текстом включився звуковідтворгоючий пристрій. Довідник промовив приємним голосом:

«БУДІВЕЛЬНИЙ ФЛОТ ВОГОНІВ. ЯКЩО БАЖАЄТЕ, ЩОБ ВАС ПІДВІЗ ВОГОН, СКОРИСТАЙТЕСЬ НАШОЮ ПОРАДОЮ: НЕ ВАРТО Й ПРОБУВАТИ. ВОГОНИ — ОДНА ІЗ НАЙБІЛЬШ НЕКОМУНІКАБЕЛЬНИХ РАС ГАЛАКТИКИ — ЗЛІ, БЕЗДУШНІ, ДО ТОГО Ж ІЗ ЖАХЛИВОЮ ВДАЧЕЮ. БЮРОКРАТИ ДО КІНЧИКІВ ПАЛЬЦІВ, ВОНИ ДІЮТЬ НЕВІДСТУПНО ВІД ІНСТРУКЦІЙ. ВОНИ Й ПАЛЬЦЕМ НЕ ПОВОРУХНУТЬ БЕЗ ВІДПОВІДНОЇ ВКАЗІВКИ, НАВІТЬ ЯКЩО БУДЕ ПОТРІБНО РЯТУВАТИ РІДНУ БАБУСЮ ВІД ТРААЛЬСЬКОЇ ХИЖОЇ БЛАТЕРНОЇ БЛОЩИЦІ. ВКАЗІВКА МАЄ БУТИ НЕ МЕНШ НІЖ У ТРЬОХ ПРИМІРНИКАХ З РЕЗОЛЮЦІЯМИ ВИЩИХ ІНСТАНЦІЙ, ЗАТВЕРДЖЕНОЮ, ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕНОЮ, ВІДМІНЕНОЮ, ПОНОВЛЕНОЮ, ОБГОВОРЕНОЮ НА ВСЕНАРОДНОМУ РЕФЕРЕНДУМІ, ПОТІМ ЩЕ РАЗ ВІДМІНЕНОЮ І, НАРЕШТІ, ЩЕ МАЄ ПРОЛЕЖАТИ МІСЯЦІВ ЗО ТРИ У М’ЯКОМУ ТОРФІ НА ГЛИБИНІ БЛИЗЬКО ДЕСЯТИ ФУТІВ.

НАЙКРАЩИЙ СПОСІБ ДОМОГТИСЯ ВІД ВОГОНА ВОДИ — ВСТРОМИТИ ЙОМУ ПАЛЕЦЬ У ГОРЛЯНКУ, НАЙКРАЩИЙ СПОСІБ ПОДРАТУВАТИ — ЗГОДУВАТИ ЙОГО БАБЦЮ ТРААЛЬСЬКІЙ ХИЖІЙ БЛАТЕРНІЙ БЛОЩИЦІ.

НІ ЗА ЯКИХ УМОВ НЕ ПОГОДЖУЙТЕСЬ, ЩОБ ВОГОН ПРОЧИТАВ ВАМ СВОЇ ВІРШІ».

Артур поглянув на Форда.

— Яка дивовижна книжка! І все ж, як нам пощастило потрапити на корабель?

— Зараз це вже не актуально, — сказав Форд, закриваючи футляр. — Свого часу я збирав матеріали для Нового Виправленого і Доповненого Видання. А саме: хотів з’ясувати стосунки між вогонами і дентразі. Те, що мені вдалося з’ясувати, дозволяє нам сподіватись на краще.