Читать «Бріда» онлайн - страница 4

Маг замовк на кілька хвилин. Ще й не поставивши своє запитання, він уже боявся відповіді дівчини. Її сьогоднішній прихід означав кінець певного етапу в житті обох. Він знав про це, бо йому були відомі традиції та наміри Наставників. Він потребував її не менше, ніж вона його. Але вона мусить тепер сказати правду; така його неодмінна умова.

— А тепер відповідай мені з усією щирістю, — сказав він нарешті, набравшись духу. — Ти покинеш усе, чого доти навчилася, усі можливості й усі містерії, які набула й іще зможеш набути у світі магії, щоб залишитися з чоловіком, якого тобі визначила доля?

Бріда відвела від нього погляд. Навколо були гори, ліс, а далеко внизу маленьке село вже почало засвічувати свої перші вогні. З димарів валував дим, і не так уже далеко звідси родини сідали за стіл вечеряти. Вони чесно трудилися, боялися Бога й завжди були готові допомогти ближньому. Вони жили таким життям тому, що знали кохання. Їхнє життя було наповнене змістом, вони вміли пояснити все, що відбувається у світі, хоч ніколи не чули про такі містичні науки, як Традиція Сонця і Традиція Місяця.

— Я не бачу ніякої суперечності між своїм пошуком і своїм щастям, — сказала вона.

— Відповідай на моє запитання. — Очі Мага не відривалися від її очей. — Ти покинула б усе заради цього чоловіка?

У Бріди виникло невтримне бажання заплакати. То було навіть не запитання, то був вибір, найтяжчий вибір, який людям доводиться робити у своєму житті. Вона вже не раз про це думала. Був у її житті період, коли ніщо не здавалося їй таким важливим, як вона сама. Вона закохувалася й у неї закохувалися вже багато разів, вона завжди вірила, що її кохання триватиме вічно, проте щоразу воно закінчувалося дуже скоро. З усього, що вона доти знала, їй було найважче зрозуміти кохання. У той час вона була закохана в юнака, не набагато від неї старшого, він вивчав фізику й дивився на світ зовсім іншими очима, ніж вона. Вона надто часто вірила в кохання, надто часто була впевнена у своїх почуттях, але стільки разів їй доводилося спізнати розчарування, що вона вже ні в чому не була переконана. Але навіть за таких обставин кохання важило в її житті надто багато.

Вона уникала дивитись на Мага. Її погляд зосередився на селі та на його димарях, звідки валував білий дим. Саме через кохання люди намагалися пізнати світ від першопочатку часів.

— Я все покинула б, — сказала вона нарешті.

Чоловік, який сидить навпроти неї, ніколи не зрозуміє, що відбувається в людських серцях. Цей чоловік знає, що таке могутність, що таке магія, але він не знає людей. Чуб у нього посріблений сивиною, шкіра — обпалена сонцем, і він збудований як людина, що звикла підійматися на гори та спускатися з них. Він живе у світі чарів, його очі віддзеркалюють душу, наповнену відповідями, і, певно, він не раз переживав розчарування, коли йому доводилося мати справу з почуттями пересічних людей. Вона також розчарована в собі самій, але брехати не може.