Читать «Бріда» онлайн - страница 5

Пауло Коельйо

— Подивись на мене, — сказав Маг.

Бріді було соромно. Проте вона подивилась на нього.

— Ти сказала правду. Я навчатиму тебе.

Споночіло, й зірки яскраво мерехтіли в безмісячному небі. За дві години Бріда розповіла про все своє життя цьому незнайомому їй чоловікові. Вона намагалася знайти в ньому факти, що пояснювали б її інтерес до магії, — такі, як видіння в дитинстві, передчуття, внутрішні поклики, — проте не знайшла нічого. Вона відчувала потяг до знань, і то було все. Саме тому вона вже ходила на курси астрології, ворожіння на картах, нумерології.

— Це лише мови, — сказав Маг. — І то не єдині. Магія промовляє багатьма мовами до людського серця.

— Що ж тоді таке магія? — запитала вона.

Навіть у темряві Бріда помітила, що Маг відвернув обличчя. Він тепер дивився в небо, поринувши в роздуми як людина, що шукає відповіді на нелегке запитання.

— Магія — це міст, — сказав він нарешті. — Міст, по якому людина переходить із видимого світу у світ невидимий. І який допомагає їй засвоїти науку обох світів.

— А як навчитися переходити через міст?

— Треба відкрити власний спосіб переходити його. Кожна людина робить це по-своєму.

— Саме тому я й прийшла сюди.

— Є дві форми магії, — сказав Маг. — Традиція Сонця, що вивчає простір і відкриває таємниці речей, які нас оточують. І Традиція Місяця, що досліджує Час і відкриває таємниці, які зберігаються в його пам’яті.

Бріда зрозуміла, що він хотів сказати. Традиція Сонця — це ніч, дерева, холод у її тілі, зірки в небі. А Традиція Місяця — чоловік, який сидить перед нею, наділений мудрістю предків, що світиться в його очах.

— Я вивчав Традицію Місяця, — сказав Маг, ніби вгадавши її думки. — Але я ніколи не був Наставником у тій науці. Я Наставник у Традиції Сонця.

— Навчіть мене Традиції Сонця, — сказала Бріда з недовірою в голосі, бо відчула нотки ніжності в голосі Мага.

— Я навчу тебе того, чого сам навчився. Але є багато доріг Традиції Сонця, і треба довіряти спроможності кожної людини навчити саму себе.

Бріда не помилилася. Вона знову відчула ніжність у голосі Мага. Вона радше лякала її, ніж підсилювала в ній бажання опанувати науку магії.

— Я спроможна вивчити Традицію Сонця, — сказала вона.

Маг перестав дивитися на зірки й зосередив погляд на дівчині. Він знав: поки що вона не спроможна опанувати Традицію Сонця. Та, незважаючи на це, він мусив її вчити. Деякі учні самі обирають собі Наставників.

— Хочу сказати тобі одну важливу річ, перед першим уроком, — сказав він. — Не бійся нікого, хто зустрінеться тобі на твоєму шляху. Ти повинна мати мужність, щоб не боятися помилок. Розчарування, поразки, занепад духу — це ті інструменти, які застосовує Бог, щоб показати нам шлях.

— Дивні інструменти, — сказала Бріда. — Вони нерідко примушують людину відмовитися від своїх спроб.

Логіка її слів була зрозуміла для Мага. Він уже давно випробував на своєму тілі та своїй душі дивні інструменти Бога.

— Навчіть мене Традиції Сонця, — наполегливо повторила вона.

Маг попросив, щоб Бріда прихилилася до виступу скелі й розслабилася.