Читать «Чорний лабіринт. Книга третя» онлайн - страница 5

Василь Сичевський

— Ми не дамо їй загинути! — впівголоса, але досить твердо, переклав слова монсеньйора отець єзуїт. — Найближчим часом ми зберемо в Римі конференцію уніатських єпископів. Під час відправи урочистої архієрейської літургії вони заприсягнуться на вірність. Скажуть, що в храмі при престолі святого апостола Петра від імені українського католицького народу поновляють сповідання католицької віри, як це зробили в цьому ж таки храмі преосвященні єпископи Потій і Терлецький, творці Брестської унії. Я підкреслюю, не греко-католицької, а саме католицької віри. Бо це «греко» довело нашу церкву у вашому краї до загибелі. Коадютор покійного митрополита Шептицького й останній митрополит Йосип Сліпий виявив себе як людина твердої віри. Навіть перебуваючи в більшовицькій в'язниці, він не полишив турботи про долю церкви. В своїх листах до папи постійно наголошує на тому, що католицька церква на Україні не вмерла, а лише пішла в катакомби й бореться. Ми сподіваємось, що в цій боротьбі за віру ви, панове, і ваші співвітчизники, які не склали зброї, допоможуть відродженню уніатства…

— Наша оружна боротьба з совітами у краї тримається на святій вірі. Покійний митрополит Андрій…

— Заслуги цього славного мужа церкви, його вірність престолу святого Петра нам відомі, — урвав Лебедя кардинал. — Повернімося до днів сучасних, бо то вже історія… Сьогодні треба дбати про ревне служіння богові нашому Ісусу Христу. Будьте мудрі, як змії, і лагідні, як голуби. Святі заповіді! Йосип Сліпий розуміє це. Висуває ідеї далекосяжні й конструктивні, пропонує створити тут, у Римі, український патріархат і звідси керувати вірними нашій церкві священиками й паствою. Можливо, деякі з його пропозицій передчасні. Треба дати яблуку достигнути, і тоді воно саме впаде нам до рук. Але більшість його пропозицій такі, над якими вже зараз треба працювати. Наш папа Павло IV особливо підтримує ідею будівництва в Римі храму Софії. Нехай трохи в зменшеному вигляді, але до найтонших деталей нам треба скопіювати ансамбль Софійського собору в Києві. Днями рішення про будівництво має прийняти конгрегація східних церков, і ми розпочнемо… А зараз прошу поглянути на цей макет…

Кардинал Оттавіані відсунув важку штору, й очам присутніх, ніби через широке вікно, відкрився краєвид Києва з ансамблем храму Софії в центрі. Синіли задніпровські далі, проглядали з-за будинків двір князя Володимира та Андріївська церква. Над золотими банями Софійської дзвіниці й собору пливли рожеві хмарки… Муляж був виконаний досить грубо, але, намагаючись потрафити кардиналові, Лебедь захоплено прошепотів: