Читать «Чорний лабіринт. Книга третя» онлайн - страница 15

Василь Сичевський

— Я співчуваю вам, генерале, — мовив Хорст, знову сідаючи до столу. — Однак дозвольте запитати, з ким це вам доводиться вести ту героїчну боротьбу за інтереси нашої фірми?

— Охоче поясню. — Керк, здавалося, чекав саме на це запитання. Він не звернув уваги на в'їдливу інтонацію генерального директора, зручно вмостився на канапі, запалив свою «гавану» й, попихкуючи сигарою, почав: — Секретами фірми «ХАМАГ» сьогодні цікавляться агенти Круппа, Болена, хімічного концерну «Фарбен індустрі», банкірського дому Абса. Дані агентурні, але цілком достовірні. Та це лише дещиця. Ними цікавляться всі, хто обробляє метал і має гроші, щоб найняти вивідача або купити інформатора серед працівників вашої фірми.

— Як на мене, цілком природна цікавість. Днями я сам отримав запрошення від промислового клубу в Дюссельдорфі. Просять виступити з доповіддю.

— Ти знаєш, хто вони, члени того клубу? — Гуго подався грудьми на стіл. — Люди все тих же корпорацій Круппів, Боленів. Вони хочуть скористатися з нашої недосвідченості в таких справах і видурити у нас технологію інтелігентно, не заплативши за те і пфеніга.

— А Стінеси, які прислали до нас цього Кебота, вони хіба не того ж хочуть? — запитав, як міг спокійно, Хорст.

— О, тут є різниця. — Гуго теж поліз до кишені за сигаретами. — Стінеси фактично фінансують «ХАМАГ» і тому мають право цікавитися, куди ми витрачаємо їхні гроші.

— Гроші я витрачаю свої. Я німець і хочу, щоб те, чим володію, належало Німеччині.

— Вибач, але я думаю, що брати Стінеси більші патріоти, аніж ми з тобою.

— Саме тому вони живуть в Америці й звідти засилають до нас своїх вивідачів. Мета корпорації мені відома!

— І все-таки ти не зовсім правильно оцінюєш ситуацію. Брати Стінеси не вороги нам. Я так розумію, що нам треба виробити стосовно корпорації певну позицію. Ми не повинні скидати з рахунку той очевидний факт, що наша, як ти висловився, залежність од банкірського дому Рокфеллерів ставить нас у привілейоване становище в порівнянні з будь-якою новоутвореною німецькою фірмою. Сьогодні, якщо ми подолаємо свої амбіції й скористаємося з прихильності, яку я відчув у цьому листі, ми станемо недосяжними навіть для Круппів і Боленів, не кажучи вже про інших. Треба розумітися на стосунках у діловому світі й бути готовим до того, що нам згодом доведеться сплачувати певні відсотки від наших прибутків не тільки Німецькій Федерації, а й американській корпорації. Так роблять усі, хто в неї входить. А нашу фірму, як я зрозумів з листа, запрошують… Ну, ну, не косуй на мене оком, — натякають, дають врозуміти нам, недосвідченим, що у нас в шанс. Коли ми доведемо, що здатні керувати виробництвом, збутом, фінансами, а головне емоціями, «ХАМАГ» буде прийнято до корпорації. Я популярно пояснив?