Читать «Тринадцять градусів на схід від Грінвіча» онлайн - страница 151

Де зараз доктор Гергардт? Напевне, майор переховує його на конспіративній квартирі. А де ще він може сховати його? Про ту квартиру не знає піхто, навіть служба безпеки, яка повинна знати все… Ну, добре! Для Рунге доктор підірвався на міні. Звідки полковнику знати, що вибухівку у човен Гергардта заклав він, Отто Шлезінгер, і зробив це більше для себе, аніж для Енке. Після вербовки обер-лейтенант вперше замислився над тим, ще» відомості про лабораторію Гергардта можуть дати немалі гроші, коли знайти покупця, а не таку шкуру, якою виявився майор. Сказати правду, Шлезінгер не почував до свого нового шефа найменшої поваги. Провокація з листом від англійського родича міцно зачепила його, і зірватись з гачка важко, однак, коли все зважити, можливо. Треба лише якомога більше зібрати даних про те, над чим працює доктор. Якщо проникнути в глибини його дослідів, заволодіти секретом відкритого ним засобу знищення, іншими словами могутньої, надпотужної зброї, то покупця треба шукати не за морем, а за океаном. Американці на такий товар грошей не пошкодують. Тоді можна буде наплювати на Енке. Майор потрібен зараз, поки воші з Гсргардтом тут, а в Лондоні і без нього можна обійтись. Адже на мікроплівці у тайнику фляги, котру Шлезінгер так необачно залишив на консп-квартирі, сторінка за сторінкою перефотографований той самий синій зошит, якого доктор Гергардт не випускає з рук навіть на рибалці. Логічно припустити — саме в зошиті записано результати дослідів і формулу нового препарата. Біда, що Шлезінгер нічого не розуміє в тих численних формулах і цифрах. Тільки це і зупиняло. Там, на пристані, в Бергені, передаючи матросові листа, він пережив мить жагучого бажання піднятися й собі на палубу корабля і… щезнути, розтанути і більше ніколи не повертатися в проклятий Балстад, де на нього чекають не лише неприємності, а можливо, і смерть. Мав би при собі ту флягу з мікроплівкою в тайнику, так, мабуть, і вчинив би…

Якщо доктор на тій квартирі, де майор приймав і його, Отто Шлезінгера, фляга може потрапити йому на очі. Неймовірно, щоб Гергардт знайшов там тайник, проте, побачивши її, легко може здогадатися, кому вона належить (на ній відома доктору фамільна монограма Шлезінгерів) і тоді стане ясно, що зв'язує його драбанта з англійським розвідником Енке. «Ні, цей майор вартий вищої оцінки — на такий ризик відважиться не кожен. Правда, ризикує він не лише своєю головою, але і твоєю, дорогий Отто. Полковник Рунге не такий простак, щоб не вийти врешті-решт на тих, хто провернув цю нахабну операцію під самісіньким носом у нього. Ще день, другий… Чим швидше відправить нас Енке з Балстада, тим краще. Це і в його інтересах. Тоді вся вина ляже на мене, але коли я буду в Лондоні, мені вже буде байдуже те, якими словами згадуватиме мене любий сусіда Рунге. Вже зараз треба потурбуватися про своє становище там, у англійців. При Гергардті вони мене навряд чи залишать, але добиватися треба саме цього. Інтеллідженс сервіс повинна знати, що у операції головну роль відіграв я, а не якийсь там Енке. Я задумав і здійснив цю операцію, немало при тому ризикуючи… Та-ак! Про ризик в минулому часі, мабуть, говорити ще рано. Рунге ніколи не примириться з тим, що його так грубо, так зухвало ошукано. Йому треба буде доповісти в Берлін, а це рівнозначно визнанню свого безсилля і невідповідності посаді.