Читать «Апгрейд для Всесвіту» онлайн - страница 51
Владислав Билінський
Ля-ля, пробачте-вибачте, заливається суб’єкт. А я тим часом Діанку набік відтягую. Згідно з розробленим планом. Все, гачок у горлі, наживка в животі — отже, ідемо.
Він за нами не ув’язувався. Заховалися ми в тіні за фонтаном, дивимося далі. Запитати б у неї що-небудь — язик не повертається. Чекаємо, мовчимо. І тут вона видає:
— Ти не імпотент?
— А тобі що до того?
— Чому ти мене не домагався?
Психотест, — зрозумів я. Ще одна хитромудра зашпортка. От палена дівка! Треба вважати.
— З поваги до тебе, — відповідаю. — Була б на твоєму місці якась простіша, та ще й не така красуня, — може, й домагався б.
— Але ж ти й дурень! — сказала вона. З презирством у голосі.
От же ж після Криму і Риму! От же фіфочка рожевощока! Навіть образливо стало: що ж мені, лізти на неї при людях, з потенцію на прапорі?
І як по-правді, то таки мало не поліз — тут же, не сходячи з місця…
Гадина! Вона мене скривдила до дзвону в вухах. Але ж і зачепила за живе! Професійно ужалила. І поліз би — але тут клієнт нагодився, і я відразу згадав ситуацію.
Ділу час, а втісі година, — вчила мене бабуня.
Котяра, держатель хази
Дім у мене добрий. Перший поверх — гостьовий, другий — діловий, третій — житловий, і кожне приміщення має свій колір.
— Розпорядницю не турбуйте, — кажу я Шамілеві Обломову, самураєві й мордобою. Він із розумінням вищирюється. На мою супутницю він не дивиться.
— Рожева вільна? — Шаміль киває. Для чогось торкається прикладу. Треба запам’ятати цей жест. Треба відчути, що за ним. Жести відвертіші, ніж слова. Захистити мене прагне? Вбити?
Піднімаємося. Заходимо в рожеву кімнату. «Кабінет психологічної розрядки» приймає нас із розпростертими обіймами. Я з нею строгий. Вона покірна. Ми знаємо ролі. Ми гідні одне одного.
Вона уперше в наших краях. І я, і той окулярний тхір, який вів її, — ми б зауважили. Приїжджа?
Звідки вона взялася, Діана-діва? Вийшла з піни фонтану?
Спить дівчинка. Спить красунечка моя. Таблетка в іскристе вино. Здоровий дитячий сон. Здоровий сон після здорового сексу.
Келих шампанського, рожеві щічки, рожева оголеність, погляд, який питає. Ледь зворушена тим, що сталося, ледь розчарована ним.
Будь-який наставник щиро любить своїх учениць. Ця — далеко піде. Я зустрів чудову чуву, страхітливої краси — чи як там у поета? От би його в клієнти!
Заманювачка — диво! Грудки, немов мармурові: стоять як дві башти, майже не дрижать, ґудзичками в небо заглядають. Точена фігурка, ніяких у неї проблем з фігурою, поки молода. Ніжки трохи пухкенькі… це навіть зацікавлює. А личко зробимо. Промалюємо їй личко.