Читать «Ляльковий дім» онлайн - страница 57
Генрік Ібсен
Фру Лінне. Мабуть.
Нора. Ну, звичайно, я мала й інші джерела прибутку. Минулої зими пощастило — мені дали переписувати цілу купу паперів. Я замикалася й сиділа над ними до пізньої ночі. Ох, часом бувало так стомишся, що з ніг падаєш. Та все ж таки було дуже приємно сидіти і працювати, заробляти гроші. Я почувала себе майже чоловіком.
Фру Лінне. І скільки ж ти змогла таким чином сплатити боргу?
Нора. Та я й сама добре не знаю. У таких справах, бачиш, важко зрозуміти, що до чого. Я тільки знаю, що віддаю все, що мені щастить зібрати. Та часто в мене просто руки опадають.
Фру Лінне. Що? Який багатій?
Нора. Та ніякий!.. Що він помирає, читають його духівницю, а там великими літерами написано: «Усі мої гроші негайно, готівкою, має отримати ласкава пані Нора Гельмер».
Фру Лінне. Стривай, голубко… Який ще старий багатій?
Нора. Боже, як ти не розумієш? Ніякого старого багатія немає, це я тільки так уявляю собі, коли не знаю, де мені взяти грошей. Та байдуже, даймо йому спокій. Мені вже не треба ні того старого зануди, ні його духівниці. Тепер я вже не маю клопоту.
Фру Лінне
Нора. Ні, залишайся, сюди навряд чи хтось прийде. Це, певне, до Торвальда…
Служниця
Нора. Тобто з директором банку.
Служниця. Так, із паном директором банку. Але я не знаю… Адже в пана директора доктор…
Нора. А хто там такий?
Кроґстад
Фру Лінне здригається, але опановує себе і відвертається до вікна.
Нора
Кроґстад. До певної міри про банківські справи. Я посідаю невеличку посаду в Акціонерному банку, а ваш чоловік, як я чув, тепер буде нашим директором…
Нора. Тобто…
Кроґстад. В особистій справі, фру Гельмер. Оце й усе.
Нора. То заходьте, будь ласка, он двері до його кабінету.
Фру Лінне. Норо, хто це був?
Нора. Приватний повірений Кроґстад.
Фру Лінне. Тоце справді він.
Нора. Ти його знаєш?
Фру Лінне. Знала… Кілька років тому він якийсь час провадив справи в наших околицях.
Нора. Так, справді.
Фру Лінне. Як він змінився!
Нора. Він, здається, був дуже невдало одружений.
Фру Лінне. То тепер він удівець?
Нора. Із купою дітей… Нарешті розгорілося.