Читать «Поєдинок з абвером» онлайн - страница 59

Та на початку 1944 року Моравський Святий Ян досить часто почали згадувати в таємних документах імперських служб. Сюди за вказівками керівників німецької розвідки збирали всіляких зрадників та буржуазних націоналістів — усіх тих, хто намагався уникнути справедливої кари свого народу.

Саме тут, у Вікулі при Моравському Святому Яні гітлерівська розвідка вважала за доцільне законспірувати свою школу, прикривши її звичайною охоронною — так званою частиною «Гіві».

Ось як охарактеризував це шпигунське кубло радянський розвідник «Сокіл»:

«…У вікульській розвідувальній школі набувають спеціальної підготовки досвідчені агенти таємних фа шистських служб, які діяли ще на території Радянсь кого Союзу, нині визволеній від окупантів. Керує школою майор СД Фрідріх Шеркерт. Помічниками в нього оунівець капітан Похомко і капітан Гендріх Гаал зрадник словацького народу. Вони особисто перевірякш агентів, що прибувають у їхнє розпорядження, і лише після цього з Моравського Святого Яна направляють в Вікул для вишколу».

Морський не сумнівався, що «Наречений» потрапив до вікульської розвідувальної школи. Адже там перебував капітан жандармерії Гаал, у розпорядження якого перейшов хлопець.

Невдовзі за дорученням Світлова Зденка зустрілася з «Нареченим». Хлопець уже встиг довідатись, що у Вікулі готують диверсантів, виконавців терористичних актів.

Повідомлення «Нареченого» Морський зразу ж послав у Центр. Звідтіля наказали:

««Гіві» у Вікулі — особливу увагу. Терміново вживіть заходів щодо вивчення особового складу школи агентів, виконання практичних завдань кожного після вишколу. Знайдіть можливість заслати до вікульської школи когось із наших розвідників…»

Центр сповіщав також, що один з керівників вікульської розвідувальної школи, капітан Похомко відомий як Похолок Олександр Васильович, 1914 року народження, син куркуля села Вікота Самбірського району на Львівщині. Входив до керівного складу українських націоналістів у Самборі. 1939 року, під час возз’єднання українських земель, утік на територію Польщі, окуповану німцями. 1940 року навчався в розвідувальній школі в місті Грац, де муштрували розвідників для гітлерівської армії. Туди його послали в березні 1941 року. В перші місяці війни німецька розвідка використовувала Похолка як агента-парашутиста під прізвищем Попович у близькому тилу Радянської Армії. В листопаді 1941 року прибув до окупованого гітлерівцями Чернігова, працював там заступником начальника поліції, а в лютому 1943 року став начальником поліції Чернігівської області. За час роботи в Чернігові двічі нагороджений окупантами. Пізніше працював у бургомістраті Самбора, звідки втік на захід. Запеклий ворог Радянської влади і народу.

Морський уважно прочитав радіограму з Центру, хвилину подумав, а потім покликав Григор’єва й Олев-ського. Радились довго. Міркували, як використати це вороже кубло «Гіві» в інтересах радянської розвідки.

«ГРАК» І «КОРШУН»

Колишній комсомольський ватажок та ще й офіцер Радянської Армії Олександр Криворученко несподівано до закінчення війни вернувся на завод. Це стало подією в рідному цеху. Щоправда, в декого його мундир викликав подив.