Читать «Поєдинок з абвером» онлайн - страница 10

Андрій Ткаченко

Заходила мова й про Словаччину, де вже не раз доводилось бувати з особливими завданнями співробітникам другого відділу. Політична ситуація там дедалі ускладнювалась. Це примушувало абвер, СД та інші розвідувальні органи рейху тримати на гарячому місці численні штати розвідників, контррозвідників, таємної та звичайної поліції. З усього було видно: «східний район» от-от стане ареною важливих подій. Це підтверджувалось також інформацією, яка таємними каналами надходила із Словаччини до управління штандартенфюрера СС Пайчера.

Ознайомившись з новими донесеннями з головного міста так званої Словацької держави, шеф управління і «Зондерштабу-Р» викликав до себе Шлезінгера.

— Ось що, Раулю, — сказав штандартенфюрер, — готуй чемодани. Є дозвіл на твою поїздку до Словаччини. Гадаю, проти цього заперечувати не станеш. Перед тобою відкриваються неабиякі можливості…

— Я солдат фюрера, — виструнчився обер-лейтенант, — і готовий виконати будь-який наказ!

— Це добре, — схвально кивнув головою шеф. — Але не забувай: ти не лише солдат фюрера, а й розвідник. Крім основної роботи по лінії «Зондерштабу-Р», виконуватимеш і мої особисті доручення. В чому вони полягають — поговоримо перед від’їздом. А тепер займемося іншими питаннями. Я доручив тобі підібрати й підготувати агента для засилки в Харків. Що можеш доповісти з цього приводу?

— Намітив об’єкт для вербування, та з цим полоненим треба ще попрацювати. Хочу переселити його з карлхорстського табору в інше місце.

— Гаразд, я зв’яжуся з комендантом табору, і він видасть тобі кілька в’язнів. Але ж дивись, людина ця має бути такою, з якої можна було б зробити хорошого розвідника. Даю на підготовку додатковий час. Через два тижні доручення має бути виконане. Зрозумів?

— Так, гер штандартенфюрер!

Розмова з шефом зміцнила намір Шлезінгера негайно зустрітися з матросом. Про нього пам’ять зберегла враження як про порядну людину, патріота, хоча дотепер не міг згадати, де й коли вони зустрічались. Однак розвідник сподівався: потрапивши на Батьківщину в ролі фашистського агента, матрос напевне з’явиться з повинною і чесно розповість про все органам державної безпеки.

Перед відправкою в радянський тил одержить інформацію, з якої в Центрі здогадаються, від чийого імені він діє. Одним словом, матрос, сам того не знаючи, допоможе йому. Якщо розрахунок справдиться, то новий зв’язковий шукатиме «Сокола» уже в Словаччині.

Наступного ранку обер-лейтенант поїхав до карлхорстського табору.

Погода знову зіпсувалася. З неба сіялась дрібна мжичка, землю встеляв туман. На сторожових вишках ледь бовваніли постаті вартових. Охоронники в чорних клейончатих плащах ліниво походжали з вівчарками вздовж огорожі з колючого дроту.