Читать «Зоряний єгер» онлайн - страница 51

Що ж залишається? Та сама гіпотеза про хижу парапсихологічну істоту, яка змусила учених вимкнути силове поле і знищила їх. І ще — Набіль Сааді.

Версія про те, що злочин скоївся не без участі Сааді, легко вбирала в себе нові мотивування. Кожен додатковий штрих ув’язувався з цим припущенням, не викликаючи суперечностей. Залишалося лише дивитися й чекати.

Закінчувалася передостання доба нашого перебування на Мегері. І тут захиталася, відхилилася від нуля стрільця психоіндикатора. Перший порив — виплигнути з кеба і негайно йти на джерело псі-хвиль — Сааді стримав.

— Джерело слабке, — сказав він, — якщо там справді жива істота, невідомо ще, як вона поведеться. Треба взяти три-чотири пеленги з різних точок, визначити точне місцезнаходження джерела й негайно повернутися на базу. А там уже ще раз перевіримо устаткування, захист і погодимо план подальших дій.

Я не став сперечатися з контактологом. Узяли чотири пеленги і встановили, що псі-випромінювання йдуть із озера. Джерело практично не переміщалося. Я спокійно довів кеб до форстанції й перед тим, як загнати його в шлюз, ще раз гарненько обміркував ситуацію.

Завтра ми вирушимо до озера, відшукаємо джерело псі-хвиль, і таємниця Мегери буде розкрита. Чим це обернеться для Сааді? Якщо в озері виявиться загадковий Розум і Сааді вступить з ним у контакт, то він сміливо може ставати в шеренгу геніїв поряд з Архімедом, Ньютоном, Ейнштейном… Якщо ж визначать у псі-хвилюваннях озера суто фізичний феномен або, скажімо, примітивну тварину, що розвинула в собі телепатичний орган, тоді плани Сааді здобути на Мегері підтвердження своєї вченої доктрини луснуть, мов мильна булька. Чи не повторюється зараз історія, яка трапилася вісімнадцять років тому і яка так трагічно закінчилася для опонента Сааді, — космоеколога Бурцена? Чому ж не припустити, що у схожій ситуації станеться аналогічна розв’язка?

А чи не означає це, що під личиною професорської поважності ховається злочинець? Тоді і з репортером Санкіним також трапиться «нещасний випадок»? І ще один свідок зникне. Звісно, з вини шкідливого невловимого позаземного інтелекту. Принаймні, так стверджуватиме перед черговою комісією професор Набіль Сааді. Поза сумнівом, інтерес до його теорії зросте у всіх наукових колах. Думці очевидців і тих, що «брали участь особисто» вірить багато хто. І чи не для цього напросився Сааді в мої напарники? Якщо він убив Бурцена, щоб перешкодити встановити істину, що завадить йому знову підіграти власній науковій честолюбності? Яким чином? Учинивши ще одне вбивство. Коло замкнулося…

Авжеж, якщо й справді справа стоїть так, стає зрозумілим, чому сьогодні Набіль не пішов до озера. Злочин треба підготувати й не залишити жодних доказів. А може, злочин уже готується? Сама по собі затремтіла стрілка психоіндикатора, чи з допомогою Сааді?