Читать «Томек у країні кенгуру» онлайн - страница 162

Альфред Шклярський

65

Nestor notabilis — наземна папуга.

66

Бушрейнджери (від англ. bushrangers) — позбавлені права бандити, найчастіше це втікачі-в’язні, які грабують мандрівників на дорогах.

67

Евкаліпт (Eucalyptus) — одне з найбільш поширених дерев в Австралії, якого нараховується там близько 360 видів.

68

Секвоя американська сягає 150 метрів висоти.

69

Паланка австралійська (Pseudochirus peregrinus) — хутряне звірятко, поширене в південно-східній Австралії.

70

Єхидни австралійські (Echidna aculeate), які живуть в Австралії й Тасманії, а також чорноколючі єхидни (Proechidna nigroaculeata), що живуть у Тасманії, дуже поширені в цих країнах; вони разом із качкодзьобами протягом тривалого часу становили проблему для науковців. Качкодзьоб (Ornithorhynchus anatinus), якого назвали австралійські колоністи качокротом, своєю незвичайною будовою викликав суперечки серед європейських зоологів із приводу того, до якої групи тваринного світу слід віднести однопрохідних. Не можна було простежити спосіб життя качкодзьобів, оскільки в неволі вони гинули вже через кілька днів. Допіру в 1798 р. невідомий поселенець із Нового Південного Уельсу прислав до Британського музею в Лондоні шкурку качкодзьоба з шерстю, хвостом і найбільш правдивим дзьобом, подібним до качиного. Чотири роки пізніше було надіслано низку неживих екземплярів качкодзьобів, на яких здійснив розтин анатом Еверард Гоум. Тільки тоді нарешті повірили, що такі тварини справді існують. 1884 року Вільгельм Гаак підтвердив, що єхидна, яка належить до ссавців, відкладає яйця, і майже одночасно австралієць В. Г. Колдвелл виявив те саме й у качкодзьобів. Таким чином, суперечка була остаточно розв’язана.

Хоча життя качкодзьоба тісно пов’язане з водою, проводить він у ній протягом доби тільки близько двох годин на світанку та в присмерку, щоб забезпечитися поживою на болотистому дні річки. Досі вислано з Нового Південного Уельсу заледве сім живих екземплярів, — і то всі до Бронкс ЗОО в Нью-Йорку. Останній здох у 1959 р. Правдоподібно спроб адаптування качкодзьобів на інших континентах уже не практикуватимуть. Натомість єхидни можна зустріти в зоопарках різних країн.

71

Однопрохідні (Monotremata) — тварини з одним отвором для виділення калу, сечі, сім’я й потомства, подібно як у плазунів і птахів, а не як в інших ссавців.

72

Коала (Phascolarctos cinereus) належить до родини сумчастих тварин.

73

Щури кенгурові (Potoroina) належать до числа найменших видів сумчастих, що стрибають.

74

Вомбати (Phascolomyidae) належать до родини сумчастих. Відомо три види вомбатів, що мало відрізняються своїм виглядом і способом життя. Усі види живуть у густих лісах. Вомбати поширені в Тасманії, на островах Протоки Басса та в Південній Австралії.

75

Лисиця сумчаста (Trichosurus vulpecula) — по-місцевому зветься ще кузу.

76

Коокабурра — тубільна назва великого птаха виду зимородків (Dacelo gigas). Подібний до людського сміх цього птаха дав підставу назвати його «Джонні, що сміється».