Читать «Томек у країні кенгуру» онлайн - страница 140

Томек обережно почав посуватися в бік штуцера. Ось він уже зовсім біля нього. Досить простягти руку. Томек повільно випростовує праву руку в бік блискучої цівки, рівночасно втупивши погляд в обличчя сплячого Картера. Але що це? Картер дивиться на нього з-під легко примружених повік. Рука Томека непорушно застигла в повітрі. Обман зору чи дійсність? Картер дивиться на нього? Томек відчуває на собі холодний, безжалісний погляд бандита…

«Він не спить!» — подумав Томек, відчуваючи, як від страху в нього на голові волосся стало дибки. У голові блискавкою сяйнула думка: «Треба схопити штуцер». Томек знав, що патрон уже загнаний у дуло, але чи зможе він вистрілити у сплячого? Ні, ні! Він не зможе цього зробити.

І раптом почувся хрипкий голос Картера:

— Іди спати, щеня, а то скручу тобі голову, як курчаті!

Томека пронизало холодне тремтіння. Адже О’Донелл упевнений, що цей страшний бандит дотримає свого слова. Що буде з Томеком, коли обидва золотошукачі загинуть від руки Картера? Що буде з його товаришами в таборі? Томек раптом зрозумів, що Картер гірший за того тигра, якого йому довелося застрелити… Томек схопив штуцера.

Картер скочив на ноги швидко й спритно, наче кіт.

— Ходи сюди! Тебе треба зв’язати… — буркнув він.

Слова бандита розбудили вартового. Він підхопився з землі, голосно лаючись, і підкинув хмизу у вогнище. Посхоплювалися й інші бандити.

— Ану, негайно до мене, ти!.. — І Картер рушив до Томека.

— Картере! Стій! Ні кроку!.. — крикнув Томек. — Буду стріляти! Далебі вистрілю!

Томек крок за кроком відступав і, нарешті, вперся спиною в скелю. Картер повільно йшов за ним, втупивши в нього холодний погляд. Він не злякався навіть металевого клацання запобіжника.

Палець Томека вже був готовий натиснути курок. Нараз він швидше відчув, ніж побачив біля своїх ніг Динго, глухе, злобливе гарчання якого перейшло в протяжне завивання. Тільки-но Томек побачив свого Динго, що став між ним і бандитом, у його серці зажевріла надія. Поява собаки була доказом, що допомога вже близько. Тим часом Динго присів на задні лапи. Шерсть на його загривку наїжилась. Вишкіривши гострі зуби, Динго готувався до стрибка.

Картер зупинився. Його права рука повільно опускалася до руків’я револьвера. Він не звертав уваги на те, що цівка штуцера звелася на висоту його грудей.

Раптом пролунав протяжний свист. Якийсь темний предмет упав на землю біля вогнища, відбився від неї й, описавши коротку дугу в повітрі, влучив Картера в скроню. Бандит важко осів на землю. Перш ніж здивовані бушрейнджери схопили зброю, з майданчика на скелі зіскочило двоє чоловіків. Томек упізнав їх відразу. Це були Тоні та Смуга. Тоні кинувся на вартового, який виймав з кобури револьвер. У смертельному поєдинку вони покотилися по землі. Не вагаючись жодної хвилини, Смуга кинувся на двох інших бандитів. Лівим кулаком він зацідив бушрейнджера в підборіддя так, що той поточився, проте не впав і вихопив з-за пояса ножа. Смуга вдарив його ще раз. Бандит важко гепнув на землю, широко розкинувши руки. У цю мить пролунав постріл. Смуга миттю припав до землі; куля зі свистом пролетіла над його головою. Смуга скочив на ноги й кинувся на четвертого бандита. Той не встиг вистрелити вдруге — старий О’Донелл стрибнув йому на спину й усією вагою свого тіла звалив на землю. Смуга підбіг до них і ногою вибив револьвер із руки бандита. З допомогою Тоні й О’Донелла він швидко зв’язав бушрейнджера.