Читать «Таємниця «Вогняного Ока»» онлайн - страница 5

Роберт Артур

«ВИ ОТРИМАЄТЕ «РОЛС-РОЙС» У ЦІЛКОВИТЕ ВОЛОДІННЯ

на 30 діб, по 24 години в кожній, якщо відгадаєте, скільки квасолин у глечику.

Агентство з прокату автомобілів «Катайся на здоров'я».

— То й що? — запитав містер Гелберт, коли перечитав оголошення. — Що ви цим хочете сказати? Ви користувалися автомобілем тридцять діб, коли хотіли, а кожна доба має двадцять чотири години. Та й годі.

— А я все думаю над тим, як ви сформулювали своє оголошення, містере Гелберт, — сказав Юпітер. — В ньому говориться, що переможець отримає автомобіль на тридцять діб, у кожній з яких двадцять чотири години.

— Ну, так! — гаркнув Гелберт. — Ви ним користувалися тридцять діб, а в кожній добі — двадцять чотири години. Хто ж цього не знає?

— Саме так, містере Гелберт, — підтвердив Юпітер. А коли всі знають, що доба складається з двадцяти чотирьох годин, то навіщо писати про це в оголошенні? Чому б не написати просто: «Отримаєте «ролс-ройс» на тридцять діб»?

— Чому? — спантеличено перепитав Гелберт. — Та мені хотілося, щоб це було привабливіше.

— Дуже добре, — охоче згодився Юпітер. — Але що ж виходить? З тексту вашого оголошення я дізнаюся проте, що переможець може користуватися «ролс-ройсом» тридцять разів по двадцять чотири години. Тобто, іншими словами, тридцять діб, які складаються з двадцяти чотирьох годин поїздок на автомобілі. А за моїми розрахунками, — він розгорнув блокнотика, ми користувались авто в загальному сімдесят сім годин та сорок п'ять хвилин, що дорівнює: три доби п'ять годин та сорок п'ять хвилин. Отже, у нас залишилося майже двадцять сім діб безкоштовного прокату автомобіля. Якщо бути геть точним — двадцять шість діб вісімнадцять годин та п'ятнадцять хвилин.

Піт з Бобом не йняли віри почутому. Юпітер не мав рації, але те, що він говорив, звучало страшенно переконливо. Справді, в умовах конкурсу значилось: «30 діб по 24 години в кожній», а якщо рахувати, що одна доба — це двадцять чотири години користування автомобілем, то виходить, що правда на боці Юпітера.

Здавалося, Гелберт утратив здатність говорити. Він почервонів ще дужче.

— Але ж це нісенітниця! заволав він, — Я ніколи нічого подібного не казав! Принаймні не збирався казати.

— Ось чому завше потрібно особливо пильнувати, аби те, що ви кажете, не відрізнялося від того, що ви хотіли сказати, — зауважив Юпітер. — А в цьому випадку ви написали…

— Я не мав цього на увазі! — зарепетував Гелберт. — В будь-якому випадку, якщо думаєте, що можете нескінченно довго безкоштовно користуватись моїм найкращим автомобілем та водієм, ви з'їхали з глузду. Чхати мені на те, що написано в оголошенні. Я хотів сказати — тридцять діб, і край! Ваш термін скінчився!

— Але ж нас цілий тиждень не було в місті, містере Гелберт, — несподівано втрутився в розмову Боб. — І ми в цей час не користувалися авто. Чи не могли б ви просто додати цей тиждень до наших тридцяти діб?

— Ні! — верескнув управитель. Але раптом він згідне кивнув головою. — Ну, гаразд, я піду вам назустріч. Якщо пообіцяєте дати мені спокій, дозволю вам ще двічі викликати мого автомобіля. Але двічі — означає двічі, на цьому — все!