Читать «Таємниця «Вогняного Ока»» онлайн - страница 3

Він замовк, лише димів люлькою. Юпітер, Піт та Боб скористались нагодою, щоб непомітно зникнути. За хвилину вони вже сиділи в своїй майстерні.

— Ох, — зітхнув полегшено Піт, — я вже думав, що твоя тітонька, Юпе, змусить нас цілий день гнути спину.

— Таки змусила б, якби не злякалася, що ми впустимо на землю цю гіпсову головешку, — відгукнувсь Юпітер. — Тітка Матильда знає ціну кожній копійці.

— Чим же ми займемося? — запитав Піт. — Нічого загадкового, що потребує розслідування, під рукою немає. Може, дістанемо мапи міст-привидів у пустелі, які ми давно збиралися дослідити?

— Можна також поламати голову над завданнями конкурсу, перший приз якого — дводенна подорож на Гаванські острови, — запропонував Боб.

— Отже, так… — почав Юпітер, але раптом заблимала червона лампочка на панелі, прилаштована над друкарським верстатом.

— Погляньте, гукнув Боб, — дзвонить телефон!

— Можливо, хтось хоче запропонувати якусь таємничу історію, — Юпітер не втрачав надії.

А Піт уже відсунув залізну бляху, якою був накритий великий ящик біля друкарського верстата. Він стрибнув у ящик і опинився в Тунелі П — широкій гофрованій трубі, яка була прокладена під горою будівельних матеріалів, навіть спускалась в одному місці під землю, але. вела до ретельно замаскованого фургона. Боб і Піт кинулись слідкома. Піт відчинив люк на другому кінці труби, і хлопці влізли через нього до свого штабу. Телефон і далі дзеленчав. Юпітер підняв слухавку.

— Алло, Юпітер Джонс слухає!

— Будь ласка, почекайте, — почувся жіночий голос, його почули й інші хлопці, адже до телефону був приєднаний динамік. — З вами говоритиме Альфред Хічкок.

Альфред Хічкок! Зазвичай він телефонував, коли в нього з'являлася таємниця, яку потрібно було терміново розслідувати.

— Вітаю тебе, мій юний друже Юпітере, — зарокотав у тісному кабінеті густий бас Альфреда Хічкока. — Сподіваюсь, нині ти не надто зайнятий. У мене тут сидить молодий приятель, котрому потрібна допомога, гадаю, ви саме ті люди, які здатні йому допомогти.

— Охоче зробимо це, містере Хічкок, — мовив Юпітер. — А що трапилось у вашого приятеля?

— Йому у спадок залишили щось дуже коштовне, — відповів Хічкок, — але біда в тому, що він зовсім не уявляє, що це та де його шукати. Якщо ви завітаєте до мене завтра о десятій ранку, він буде тут і сам усе вам розповість.

СУПЕРЕЧКА З МІСТЕРОМ ГЕЛБЕРТОМ

— Чудово! — вигукнув Піт. — Містер Хічкок знову має для нас якусь таємницю.

— Хлопець, якому лишили у спадок щось дуже коштовне, але він не знає, що та де воно, — задумливо проказав Боб. — Гадаю, це надто складна справа.

— Чим складніше, тим краще, — зауважив Юпітер.

— Нам потрібне авто, щоб доїхати до Голлівуду, — втрутився Піт, — чи ж годиться їхати на всесвітньо відому кіностудію в офіс Альфреда Хічкока старою вантажівкою!

— Телефонуймо до агентства з прокату автомобілів «Катайся на здоров'я», — запропонував Юпітер, набираючи номер, — попрохаємо завтра вранці надіслати сюди Уортінгтона з «ролс-ройсом».